• 09/07/2017  Коли слова не ті і не такі

    Включіть радіо, ТБ, почитайте періодику і майже одразу почуєте, прочитаєте: «кілька років назад», або ж «кілька років тому назад». І те, і те неправильно. Треба «кілька років тому». Отже, назад зайве в словосполуці. Прислівник назад доречний тоді, коли йдеться про напрямок.

    видання: За матеріалами журналу «Дивослово», час видання: 2017

    Докладніше

  • 09/07/2017  Віталій Дончик, член-кореспондент НАН України

    Погляньмо на нинішню ситуацію. По-перше, сфера вживання української мови розширюється, коло нових мовців поповнюється, і багато з них, звісна річ, не володіють нею бездоганно. По-друге, як ніколи, зростає кількість суржику «на душу населення»: з депутатської та інших трибун, із найвищих вуст він, ніби діставши верховну санкцію, з’являється скрізь, де тільки можна. І нарешті агресивно, не інакше як зі спеціальним руйнівницьким прицілом його стали впроваджувати через екран та сцену.

    автор: Віталій Дончик, член-кореспондент НАН України

    видання: Газета «Університет «Україна» №5-6 (181-182), 2017, час видання: 2017

    Докладніше

  • 01/07/2016  Так радять науковці-філологи

    Прийменники – та частина мови, яку школярі вивчають чи не найостаннішою. Поряд із сполучниками, частками і вигуками. Проте, це не значить, що без прийменників, точного і правильного вживання можна грамотно та бездоганно щось написати чи висловитись. Помилок, недоречностей тут теж вистачає.

    автор: Підібрано з методичних рекомендацій

    видання: Газета «Університет «Україна» №5-6, 2016, час видання: 2016

    Докладніше

  • 01/05/2016  Мово моя українська

    Щоб не траплялись прикрі помилки, заглядайте в гарні словники

    автор: Анатолій Урбан

    видання: Газета «Університет «Україна» №3-4, 2016, час видання: 2016

    Докладніше

  • 29/04/2016  Університет «Україна» долучився до проекту зі збереження української мови

    Утвердження і розвиток української мови – це стратегічна мета, без реалізації якої неможливо побудувати Українську державу. Так. Статус української мови чітко прописаний у Конституції нашої держави, проте, на жаль, реальна ситуація така, що українська мова настільки довго була витіснена в периферійні сфери життя, що велика кількість наших громадян щиро вважають себе російськомовними. Проте поступ усе ж є. Так, 2015 року Київська міська державна адміністрація прийняла та впроваджує «Концепцію розвитку української мови, культури та виховання історичної пам’яті у жителів міста Києва на 2015 – 2020 роки».

    автор: Світлана ПАТРА, журналіст Імідж-центру Університету «Україна»

    час видання: 2016

    Докладніше

  • 21/03/2016  Адміністративно-правове регулювання мовної політики: питання теорії та стан реалізації

    Автор аналізує чинне законодавство, норми якого регулюють мовну політику як провідний напрям діяльності держави щодо забезпечення мовних прав громадян у різних сферах суспільного життя.

    автор: Лопушанська О.В., здобувач кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Університету «Україна»

    час видання: 2016

    Докладніше

  • 01/03/2016  Помилки, помилки, помилки

    Нещодавно прочитав публіцистичну книгу одного з поважних авторів. Не хочу називати прізвище автора, бо та помилка, на яку натрапив, чи не єдина. Тим більше прикро, що її не помітили не тільки письменник, а й літературний редактор, працівники видавництва «Фенікс».

    автор: Анатолій Урбан

    видання: Газета «Університет «Україна» №1-2, 2016, час видання: 2016

    Докладніше

  • 16/01/2016  Шануймо нашу рідну мову

    Нещодавно мені розповіли про одну жінку, котра ще в радянські часи гідно й послідовно обстоювала українську мову. Правда, не на якихось там акціях чи в публікаціях, а в сімейному колі, у спілкуванні з колегами, друзями, приятелями, із сусідами і загалом із усіма людьми, з якими зводила доля. Ця жінка чудово знала рідну мову, працювала коректором в одному із вітчизняних видавництв.

    автор: Анатолій УРБАН

    видання: Газета «Університет «Україна» № 5-6 (169-170), 2015, час видання: 2016

    Докладніше

  • 21/03/2015  Верховна Рада України як суб’єкт адміністративно-правового регулювання мовної політики

    Стаття присвячена аналізу повноважень українського парламенту у сфері адміністративно-правового регулювання мовної політики. Автором з урахуванням досліджень вітчизняних учених та норм чинного законодавства виокремлено особливості формування та регулювання мовної політики Верховною Радою України. Зроблено висновок про доцільність удосконалення правового регулювання мовної політики.

    автор: Лопушанська О.В., кандидат юридичних наук, помічник-консультант народного депутата України

    видання: Науковий вісник Ужгородського національного університету, 2015. Серія "ПРАВО". Випуск 35. Частина І. Том 2, час видання: 2015

    Докладніше

  • 05/06/2014  Українська мова має кримськотатарські слова

    Найтісніші стосунки Української козацької держави з Кримським ханством були в середині XVII століття, розповідає Ферхад Туранли, завідувач кафедри сходознавства Університету "Україна". Вважає, що зараз немає умов для повноцінного відродження кримських татар.

    автор: Олена Шарговська

    час видання: 2014

    адреса видання: http://gazeta.ua/articles/istoriya-movi/_ukrayinska-mova-maye-krimskotatarski-slova/548214

    Докладніше

  • 21/03/2014  Я вслухаюсь в мелодії мови

    Я вслухаюсь в мелодії мови В переливи сріблястих тонів, Пригорнувшись до рідного слова, Чую співи сумні солов'їв.

    автор: Василевська Ганна

    час видання: 2014

    Докладніше

  • 27/01/2014  Людство має бути колективом творчих оригіналів, а не натовпом сірих осіб

    У сучасний період історії людства ми стикнулися з таким явищем, як глобалізація. На жаль, одним із її виявів є «стирання» унікальності та оригінальності культурних організмів різних націй та народів. Прагнення до глобалізації проявлялося у людських спільнот уже давно. Різні суспільні утворення намагалися об’єднатися на основі спільних культурних зразків, спільних засад існування та діяльності. Проте, як бачимо нині, ці шаблони, спільний культурний знаменник, постають не позитивом, а негативом для людства. Заради одноманітності, що нібито породжує єдність, ми втрачаємо всю свою унікальність, культурну специфіку, перетворюючись на безлику масу. Людство ж, заради свого подальшого повноцінного розвитку, має бути колективом творчих оригіналів (під якими розуміємо народи та нації світу), а не натовпом сірих осіб.

    автор: Оксенчук Марія, студентка 1 курсу Дубенського коледжу Університету «Україна», м. Дубно, Рівненська обл., спеціальність «Правознавство»

    час видання: 2014

    Докладніше

  • 19/12/2013  Украдене слово

    Одне слово – одне значення. Просто? Якби ж все було так просто! Деякі слова можуть мати по декілька значень одночасно. Кожне нове значення того чи іншого слова з’являється внаслідок історичного розвитку як конкретного народу, так і людства загалом.

    автор: Світлана Патра

    час видання: 2013

    Докладніше

  • 04/07/2013  Рідна мова

    Розмірковуючи про сутність, роль та долю мови, великий педаґоґ К. Ушинський писав у статті "Рідна мова": "Коли зникає народна мова, - народу нема більше... Доки жива мова народна в устах народу, доти живий і народ. Нема насильства більш нестерпного, як те, що хоче відняти у народа його спадщинуи, створену багатьма поколіннями його віджилих предків".

    автор: Петро Таланчук, Валентин Яблонський

    видання: Газета "Голос України", 27 березня 1997 року, час видання: 1997

    Докладніше

  • 22/03/2013  "Русский" язык - не русский! или украинско-еврейская спецоперация "русский язык"

    Когда я доказал интернет-сообществу, что основатель современной русской литературы Александр Пушкин, на самом деле, был етническим евреем, российские националистические форумы взвыли от негодования.

    автор: Валерій Бебик

    час видання: 2013

    Докладніше

  • 11/12/2012  Рідна мово… Рідне слово… (твір-роздум)

    У мене душа болить за рідну мову. Чому вона занедбана, чому страждає? ХІХ і ХХ століття були важкими для неї. Її нищили царські сатрапи, більшовицькі орди та радянські бюрократи-чиновники. І тепер вона здригається під грозовими ударами: закон про регіональні мови, прийнятий Верховною Радою, загрожує її існуванню.

    автор: ПОНОМАРЕНКО Віталій, студент 4 курсу денної форми навчання спеціальності «Українська мова та література» Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна», місто Київ

    час видання: 2012

    Докладніше

  • 11/12/2012  Українська мова – це модно! (твір-роздум)

    Напередодні виборів тема української мови і культури дуже актуальна, адже кожен із кандидатів намагається знайти найболючішу тему для основи своєї передвиборчої компанії.

    автор: ХАЛАЄВСЬКА Вікторія, студентка 1 курсу денної форми навчання спеціальності «Журналістика» Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна», місто Київ

    час видання: 2012

    Докладніше

  • 11/12/2012  Загроза для мови – загроза для незалежності (проблемна стаття)

    Державною справою на сьогодні в незалежній Україні є турбота про українську мову та культуру. Саме сьогодні це завдання – найактуальніше для нашої держави. Українська мова – друга мати для більшості українців, вона відіграє вагоме значення у долі кожної людини.

    автор: КРАВЧУК Олена, студентка 1 курсу денної форми навчання спеціальності «Журналістика» Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна», місто Київ

    час видання: 2012

    Докладніше

  • 14/06/2012  Становище української мови в Україні

    Електронна презентація

    автор: Валерій Лисенко, викладач Інституту філології та масових комунікацій Університету "Україна"

    видання: 1000-ліття української культури, час видання: 2011

    адреса видання: http://1000years.uazone.net

    Докладніше

  • 08/06/2012  Якщо ми – державники

    Становлення державної мови та її повноцінне функціонування є одним із критеріїв успішного розвитку будь-якої держави та зміцнення її авторитету на міжнародній арені. Спробуємо простежити становище української мови в Україні в минулому та сьогоденні української держави.

    автор: Олег Поліщук,викладач Дубенської філії Університету "Україна"

    видання: Газета "Університет "Україна" №3-4, 2012, час видання: 2012

    Докладніше

  • 30/11/2011  Магія слова і особистості Катерини Серажим

    В її аудиторії, послуговуючись театральною термінологією, завжди аншлаг. І не лише тому, що студенти з непідробною повагою ставляться до свого викладача. На лекціях і семінарських заняттях професора Серажим панує невимушена атмосфера творчого пошуку. І як можна бути байдужим чи прогулювати пари, коли йдеться про…магію слова, його невичерпні, хоча нерідко приховані, резерви й енергетичні можливості.

    автор: Олександр Глушко, письменник, журналіст

    видання: Інтернет-видання "Трибуна України", час видання: 2011

    адреса видання: http://ukrtribune.org.ua

    Докладніше

  • 10/08/2011  Про мовленнєву культуру пересічних українців

    Становлення української мови в нашій державі пройшло декілька болісних етапів, але остаточного вирішення ця проблема, мабуть, не матиме ще довго. Після офіційного проголошення незалежності України було здійснено низку актів про запровадження української мови у справочинстві на всіх рівнях державного управління, у всіх навчальних закладах (дошкільних, початкових, середніх, вищих) тощо.

    автор: Ніна Головченко

    час видання: 2011

    Докладніше

  • 11/04/2011  Функціонування української мови в Україні

    Становлення державної мови та її повноцінне функціонування є одним із критеріїв успішного розвитку будь-якої держави та зміцнення її авторитету на міжнародній арені. Спробуємо простежити становище української мови в Україні в минулому та сьогоденні української держави.

    автор: Олег Поліщук, викладач Дубенської філії Університету «Україна»

    видання: Газета «Університет «Україна» №3-4, 2011, час видання: 2011

    Докладніше

  • 03/11/2010  Що ж ми робимо, люди?..

    Так уже повелося у світі, що у кожного народу є своя мова. Мова, яку цей народ оберігає, цінує, пишається нею, а головне – поважає і розмовляє нею. Мова також є символом державності. В Італії це італійська, у Франції – французька, в Росії – російська. А у нас в Україні – це наша рідна українська мова.

    автор: Альона Загребельна, студентка-заочниця V курсу (спеціальність «Видавнича справа та редагування»)

    видання: Газета "Університет "Україна", час видання: 2010

    Докладніше

  • 06/04/2010  Неймовірні пригоди наших слів в Італії

    Для того, щоб відвідувати Італію, не знаючи італійської мови, потрібно мати міцні нерви. Не встигли ви зійти з літака, як на вас чекає перше мовне випробування. Так-так, просто в аеропорту. Це табличка з написом «Dogana». І найнеприємніше те, що ви ту «догану» мусите пройти обов’язково, бо в обхід митниці ідуть лише нечесні люди, а ви до них не належите, правда?

    автор: Марія Мар’єнко, студентка IV курсу Інституту філології та масових комунікацій

    видання: Газета «Університет «Україна», № 334, 6.04.2010 р., час видання: 2010

    Докладніше

  • 12/03/2010  Країні потрібен Голос!

    Натрапивши на це послання молодої людини, студентки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, активістки студентського самоврядування Ані Піхоти, я не могла не розмістити його на сайті Університету «Україна» - воно йде із самого серця та промовляє просто до душі кожного українця. Україна може пишатися своєю молоддю.

    автор: Анна Піхота

    Докладніше

  • 25/02/2010  А вона ж державна

    У статті 10 Конституції України зазначається, що державною мовою в Україні є українська мова. Отже, держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування її в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

    автор: Андрій Сотник, студент ІІІ курсу Дубенської філії університету (спеціальність «Правознавство»)

    видання: Газета «Університет «Україна», №1-2, 2010, час видання: 2010

    Докладніше

  • 24/02/2010  Біблія українською мовою

    Для слов'янських народів Біблію переклали в IX ст. святі Кирило та Мефодій. Староболгарська мова цього перекладу на землях Київської Русі набула місцевого забарвлення і дістала назву мови церковнослов'янської, зрозумілої не лише письменним книжникам, а широким народним верствам. Православна церква започаткувала традицію поширення християнства саме церковнослов'янською або старослов'янською мовою, що зберігалася до XIX ст.

    автор: Тетяна Коваленко, студентка ІІ курсу (спеціальність "Видавнича справа та редагування")

    видання: Газета "Університет "Україна", №3-4, 2007, час видання: 2007

    Докладніше

  • 24/02/2010  Допомагаючи іншим, учимось і самі

    У наш бурхливий, багатий на парадокси, непорозуміння, несподівані ситуації час дуже непросто вирішується чимало проблем. Серед них навіть такі, де здавалось би, все має бути чітким і передбачуваним. На жаль, по-цивілізованому, відповідально ми ще не навчилися діяти і жити. Не обходять труднощі, проблеми і мовну сферу. Очевидні речі утверджуються важко. Взяти хоча б функціонування державної мови. Мало хто заперечує її статус. Але послухаймо, як розмовляють чимало наших співвітчизників, як вони несвідомо і свідомо, а інколи навіть брутально ігнорують рідну материнську мову, безпідставно віддають перевагу мові сусідньої країни.

    видання: Газета «Університет «Україна», №11-12, 2004, час видання: 2004

    Докладніше

  • 24/02/2010  Хоч лайка - не сварка

    У сучасному світі ненормативна лексика є досить поширеним мовним явищем. Хоч вона не має ні національних, ні класових, ні вікових меж, але стала сьогодні справжньою проблемою суспільства, бо дедалі частіше вживається молодим поколінням. Лихослів'я - одна з прикмет катастрофи, що насувається на культуру. Воно вже давно перестало бути "монополією" п'яного вантажника в овочевому магазині і процвітає не лише в групах тінейджерів на тусовках. Лайка вільно і легко звучить у коридорах і "курилках" престижних ВНЗ, зі сцени й екрану, зі сторінок нашої преси. Глибоким анахронізмом стало правило "не висловлюватися у присутності дам". Деякі "дами", особливо юні, здатні "перематюкати" будь-якого "кваліфікованого бомжа".

    автор: Євдокія Нікітіна, студентка II курсу (спеціальність "Українська мова і література")

    видання: Газета «Університет «Україна», №10-11, 2003, час видання: 2003

    Докладніше

  • 24/02/2010  Кольори "Веселки"

    Нещодавно ми побували на веселці. Дивуєтесь? Дарма, тому що наша "Веселка" - це видавництво дитячої літератури, де ми були на екскурсії під керівництвом доцента Степана Михайловича Яреми. Мабуть, кожен із нас пам'ятає улюблені дитячі книжечки, на зворотній сторінці яких зображено дівчинку з книгою. Цей малюнок був, є і, очевидно, довго ще буде логотипом "Веселки".

    автор: Наталія Велика, студентка II курсу (спеціальність "Видавнича справа та редагування")

    видання: Газета «Університет «Україна», №7, 2004, час видання: 2004

    Докладніше

  • 24/02/2010  Любити і поважати рідне слово

    Кажуть: усе гарне починається з любові. Це певною мірою стосується і нашої мови. Її, українську мову, вважають милозвучною, ставлять на рівень найкращих у світі. Але любов, як і будь-яке інше почуття, має підтверджуватися відповідними діями і справами. Якщо йдеться про рідну мову, то перша дія, на мою думку, полягає у її використанні. Причому свідомо і повсякденно.

    автор: Інна Громко, студентка ІІ курсу спеціальності "Документознавство та інформаційна діяльність, Кіровоградський інститут"

    видання: Газета «Університет «Україна», №8-9, 2008, час видання: 2008

    Докладніше

  • 24/02/2010  Любити і шанувати

    Якщо спитати у студентів, чому вони розмовляють українською мовою під час занять, а, виходячи на перерву, переходять на російську, то можна почути різне. Інколи протилежні за змістом висловлювання.

    автор: Андрій Давидов, студент V курсу спеціальності «Видавнича справа та редагування»

    видання: Газета «Університет «Україна», № 4-5, 2005, час видання: 2005

    Докладніше

  • 24/02/2010  Мовний етикет українців

    Мовний етикет справедливо вважають культурним обличчям нації. Він втілює риси мовної поведінки людини в найрізноманітніших життєвих ситуаціях. Увібравши давні традиції та звичаї, він є унікальною універсальною моделлю мовної діяльності українців. Мовний етикет будь-якої нації складає одну цілісну систему зі стійких мовних виразів. Знання цієї системи, а перш за все повсякденне її вживання, гармонія знань і внутрішнього світу людини - переконливий доказ духовної зрілості нації. І навпаки, нехтування законами і правилами мовного етикету, неприхована зневага до нього - ознака глибокого занепаду мови, що в останні десятиліття прогресує і виявляється в реаліях нашого життя. Основні причини цього явища - соціальні чинники, які знецінюють сьогодні поведінкові приписи, виплекані нашим народом упродовж століть.

    автор: Марина Кічер, студентка II курсу (спеціальність "Документознавство та інформаційна діяльність")

    видання: Газета «Університет «Україна», № 10-11, 2003, час видання: 2003

    Докладніше

  • 24/02/2010  Мої роздуми про мову

    Соціальна робота й українська мова... Як пов'язані ці поняття і чи пов'язані вони взагалі? Щоб з'ясувати це, потрібно, насамперед, зрозуміти, який зміст ми вкладаємо у ці слова.

    автор: Тетяна Шевченко, студентка І курсу (спеціальність "Соціальна робота")

    видання: Газета «Університет «Україна», № 8, 2000, час видання: 2000

    Докладніше

  • 24/02/2010  Найбільший національний скарб

    Нашому поколінню випало складне й відповідальне завдання — відродження української мови, державності, нації. Передусім, через мову ми пізнаємо рідний народ, його ментальність, культуру, історичний досвід. Крізь призму слова сприймаємо одну з граней краси, що представлена в художній літературі. Наші моральні переконання формуються на основі моральних понять та ідей, що пізнаються завдяки мові. Чим краще ми опановуємо мову, тим досконалішим стає наше мислення, бо мова і мислення — нероздільні.

    автор: Світлана Чурікова, студентка ІV курсу спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» Кіровоградського інституту розвитку людини «Україна»

    видання: Газета «Університет «Україна», № 12, 2009, час видання: 2009

    Докладніше

  • 24/02/2010  Не відмовляймось від свого, рідного

    За все своє студентське життя, а воно вже триває два роки, я не раз думала: «Яка ми все-таки унікальна нація! Навіть з державної мови робимо проблему». Поміркуйте самі. Де ще так, крім, звичайно, Білорусі, відверто і цинічно ігнорують своє. Звичайно, у багатьох установах (але не у всіх), в аудиторіях і класах більшості навчальних закладів наше населення здебільшого розмовляє державною мовою. Але щойно закінчується робочий чи навчальний час, або навіть уже на перервах, люди одразу ж переходять на російську. Охоче, так, наче до цього виконували якусь повинність. І таких співвітчизників дуже багато. Чому наша рідна мова досі, на думку багатьох, мова сільська?

    автор: Катерина Заремба, студентка III курсу спеціальності «Видавнича справа та редагування»

    видання: Газета «Університет «Україна», №4-5, 2005, час видання: 2005

    Докладніше

  • 24/02/2010  Новий правопис: перспективи і проблеми

    Коли у 1990 році з'явився "Український правопис", після того як практично незмінним він залишався з 1946 року, значно дестабілізувалося правописне питання. А коли стали доступними інші правописні збірники, що були прийняті українськими науковцями ще на початку століття, різноманіття правил призвело до плутанини і неправильного використання цих правил.

    автор: Тетяна Дідковська, студентка II курсу спеціальності "Українська мова та література"

    видання: Газета «Університет «Україна», № 8, 2002, час видання: 2002

    Докладніше

  • 24/02/2010  Повернутися до першооснови

    Я тебе ненавиджу! Білий, помаранчевий, червоний – ти повністю заполонив нас. Зробив усіх бридко різнокольоровими і в той же час – одноманітними. Ти зробив нас брудними.

    автор: Анна Данько, студентка V курсу (спеціальність “Видавнича справа та редагування”)

    час видання: 2010

    Докладніше

  • 24/02/2010  Позбавимося мови Вєрки Сердючки

    Останнім часом серед мовознавців збільшилась зацікавленість мовною мішаниною, тобто явищем "суржику". Та й не даремно, адже за останніми дослідженнями носіями цієї скаліченої мови є 1/3 всього населення України. Показник тривожний. Цей термін було запозичено із сільськогосподарської лексики. Словник української мови в 11 томах подає два визначення "суржику"...

    автор: Юлія Полева, студентка II курсу (спеціальність „Українська мова та література")

    видання: Газета «Університет «Україна», № 6, 2003, час видання: 2003

    Докладніше

  • 24/02/2010  Привітають - й сонце заясніє

    Неважко уявити, що почуває людина, коли зранку, зустрівши сусіда, не почує звичного "Добрий день!" у відповідь на власне привітання. Мовчання закономірно посіє сумнів: щось трапилось? Звідки ота неприязнь? І на душі стане незатишно, повіє прохолодою й сонячної днини. І навіть мимохіть кинуте опісля випадковим знайомим "Драстє" або "Добридень" не зігріє вже вашого серця.

    автор: Наталя Семена, студентка І курсу відділення економіки і менеджменту (спеціальність "Облік і аудит")

    видання: Газета «Університет «Україна», №6, 2002, час видання: 2002

    Докладніше

  • 24/02/2010  Роль ділового мовлення у становленні сучасного державного управління

    Усім нам випала щаслива нагода жити і діяти на зламі століть, на зламі тисячоліть, у час формування суспільства нового типу, в епоху, коли відбувається переосмислення ділових і моральних якостей мешканців новонародженої держави "Україна". Символічно, що з народженням держави нове життя в нову епоху започаткував і Університет "Україна", а разом із ним і ми - громадяни і студенти "України". Студентство стрімко вривається в нове тисячоліття з розправленими крилами, горде тим, що в суспільстві народжуються нові форми і методи державного управління, а отже і спілкування.

    автор: Олена Петренко, студентка II курсу (спеціальність "Документознавство та інформаційна діяльність")

    видання: Газета «Університет «Україна», №6, 2003, час видання: 2003

    Докладніше

  • 24/02/2010  Слово про мову

    Українська - моя рідна мова. Упродовж багатьох століть вороги намагалися знищити її, примусити наш народ говорити польською чи російською. Однак мова мого народу жила. Жила в народній творчості, в наукових трактатах, у документах Козацької доби, в художній творчості велетнів духу... І саме завдяки багатьом поколінням наших пращурів ми маємо таку чудову мову.

    автор: Оксана Пліска, студентка І курсу (спеціальність "Соціальна робота")

    видання: Газета «Університет «Україна», №9, 2000, час видання: 2000

    Докладніше

  • 24/02/2010  Суржик як лінгвістичне явище

    Останнім часом серед вітчизняних дослідників помітно зростає зацікавлення таким явищем змішування мов, як суржик. Результати останніх опитувань справді дещо лякають. Наприклад, Сергій Грабовський стверджує, що носії суржика становлять V, всього населення України.

    автор: Юлія Полева, студентка III курсу (спеціальність "Українська мова та література")

    видання: Газета «Університет «Україна», № 12, 2003, час видання: 2003

    Докладніше

  • 24/02/2010  З любов'ю до рідного слова

    На недавніх загальних зборах колективу нашого університету його Президент П.М. Таланчук закликав присутніх активніше підтримувати рідну мову, зробити службове спілкування нею загальним правилом. Це повною мірою стосується і студентів. Для таких юнаків і дівчат на нашому факультеті створене «Наукове товариство з української мови».

    автор: Валентина Гнатишена, голова товариства та гуртка "Культура мовлення", студентка II курсу (спеціальність "Видавнича справа та редагування")

    видання: Газета «Університет «Україна», №9, 2002, час видання: 2002

    Докладніше

  • 24/02/2010  Зросійщення інформаційного простору як загроза національному суверенітету України

    Надзвичайно важливим чинником існування і збереження національної ідентичності, одним із головних компонентів і найхарактернішою її ознакою є мова. Масове усвідомлення належності до однієї мовно-культурної спільноти — запорука політичної стабільності національної держави. Багато років офіційна пропаганда твердила, що національне питання в нас розв'язане на найвищому рівні, що ми можемо бути прикладом у цій справі для інших країн світу. Події останніх років засвідчили, що до остаточного розв’язання нам ще далеко. На 17-му році незалежності України, на жаль, нам усе ще доводиться думати про те, як захистити українську мову в Українській державі. Ухвалами різних з'їздів, конференцій, зверненнями до владних структур про захист у державі державної мови вже, мабуть, можна було б щільно вкрити всю територію України, а які результати? Загроза існуванню української мови не зменшується, а, навпаки, дедалі зростає.

    автор: Геннадій Горовий, магістрант Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»

    видання: Журнал "Пам’ять століть", №1-2, 2009, С. 198-206, час видання: 2009

    Докладніше

  • 24/02/2010  Що ж за назвою?

    ЕРГОНІМ — це власна назва ділового об’єднання людей, що включає в себе спілки, організації, установи, підприємства, товариства, заклади. Приклади тому — акціонерний банк "Аркада", Державний музей образотворчого мистецтва, київський завод "Арсенал", спортивне товариство "Трудові резерви", інноваційна фірма "Ефект", ресторан "Княжий град" тощо.

    автор: Марина Цілина, викладач кафедри української мови та літератури Університету "Україна"

    час видання: 2010

    Докладніше