В Університеті «Україна» напрацьовано досвід організації інклюзивного освітнього простору

 

В Університеті «Україна» напрацьовано унікальний досвід інклюзивного навчання у співпраці із загальноосвітніми навчальними закладами. Проте цей процес ще не набув належного поширення в усіх ЗОШ та ВНЗ України.

 

Інвалідність як соціальна проблема

Інвалідність як соціальне явище притаманне кожній державі. За даними Української Гельсінської Спілки та Міністерства соціальної політики, в Україні станом на 2016 рік загальна чисельність людей з інвалідністю (без урахування тимчасово окупованих територій Криму та м. Севастополя) становила 2 568 532 особи (або 6% у загальній структурі постійного населення країни (42,9 млн. осіб), у тому числі: людей з інвалідністю І групи – 251 833 особи; людей з інвалідністю ІІ групи – 915 891 особа; людей з інвалідністю ІІІ групи – 1 249 683 особи; дітей з інвалідністю – 151 125 осіб (44% дівчатка, 56% хлопчики).

Унаслідок поширення захворювань серед дітей, кількість дітей з інвалідністю невпинно зростає. Лише протягом 2016 року інвалідність встановлено 16 тисячам дітей. Більше чверті дітей з інвалідністю перебувають в інтернатних закладах, на утримання яких держава щороку витрачає до шести мільярдів гривень. Левова частина коштів йде не на потреби дитини, а на утримання будівель закладів, оплату комунальних послуг, заробітну плату персоналу тощо.

Незважаючи на задеклароване запровадження інклюзивного навчання, кількість українських дітей, що навчаються в інклюзивних умовах, є низькою. Із 151 125 дітей з інвалідністю шкільного віку, 2 700 (1,8%) навчається в інклюзивних класах, 5 200 (3,4%) у спеціальних класах, майже 40 000 (26,5%) в інтернатах, 55 000 (36,4%) перебувають на індивідуальному навчанні. Переважна більшість загальноосвітніх шкіл і далі залишається архітектурно недоступними. Із 17 000 загальноосвітніх шкіл України лише 91 має доступ до другого поверху для дітей, що пересуваються за допомогою інвалідних візків, у 25% шкіл немає доступу навіть до першого поверху. Разом із тим інклюзивне навчання обходиться дешевше, ніж навчання в інтернатних закладах – 20 тис. грн. на рік проти 80 тис. грн. на рік відповідно.

Проблема формалізованого або тільки декларованого запровадження принципів інклюзивного навчання характеризується не тільки кількісно.

Упровадження інклюзивного навчання в ЗОШ і ВНЗ змінює сутність освітнього простору цих закладів, оскільки набуваються нові якості як за призначенням, так і за змістом і технологіями діяльності його учасників.

Так, виникає необхідність:

  1. Розширення рівня й обсягу освітніх послуг;
  2. Забезпечення спеціальним обладнанням, дидактичними матеріалами;
  3. В наданні діагностичної і консультативної допомоги спеціалістів різного профілю; психологічному, адаптивному, медико-реабілітаційному та соціальному супроводі;
  4. Цілеспрямованої підготовки педагогічних працівників;
  5. Залучення до цих проблем владних структур, органів управління освіти, громадських організацій, товариств, фондів, батьків.

 

Наступність як вирішальний принцип організації інклюзивного освітнього процесу в школі і ВНЗ України

Найбільші труднощі виникають в учнів з інвалідністю у старших класах і після завершення навчання у школі при вирішенні питання здобуття вищої освіти. Відсутність тісних контактів і співпраці педагогічних колективів ЗОШ і ВНЗ значною мірою визначають низький відсоток молоді з інвалідністю в загальній масі студентів ВНЗ.

Динаміка контингенту студентів з інвалідністю Університету «Україна» знижується з 2014 по 2017 рік: по Києву з 382 до 257, по ТВСП з 616 до 435, а в цілому з 998 до 692.

Нагальні потреби в налагодженні співпраці інтегрованих закладів освіти різного рівня обґрунтовують необхідність створення інклюзивного освітнього простору − ЗОШ-ВНЗ, що мотивується потребою підвищення доступу до вищої освіти молоді з інвалідністю, налагодження належної наступності, послідовності і безперервності навчально-виховного і реабілітаційного процесів у різнорівневих закладах освіти.

Інклюзивний освітній простір ЗОШ-ВНЗ ‒ це співпраця всіх учасників інклюзивного навчання і добровільне делегування функцій навчальних закладів різних освітніх рівнів партнерам.

Інклюзивний освітній простір ЗОШ-ВНЗ має забезпечити наступність, послідовність і безперервність навчально-виховного і реабілітаційного процесів у закладах освіти інклюзивного типу.

Ефективне функціонування інклюзивного освітнього простору ЗОШ-ВНЗ вимагає створення системи постійних соціальних контактів і конструктивної співпраці учасників навчально-виховного процесу різнорівневих закладів освіти, системи, спрямованої на здобуття якісної освіти і соціалізацію молоді з особливими освітніми потребами [1].

 

Нагальні завдання щодо організації інклюзивного освітнього середовища

І загальноосвітні школи, і вищі навчальні заклади мають дбати насамперед про:

1. Уточнення на початку року контингенту та виявлення труднощів у навчанні зі встановленням необхідних індивідуальних програм супроводу навчання;

2. Налагодження співпраці психологів ЗОШ-ВНЗ для забезпечення наступності індивідуальних психокорекційних заходів;

3. Організацію роботи з батьками студентів або учнів з інвалідністю;

4. Застосування спеціальних комп’ютерних програм для різних нозологій: JAWS та NVDA, Шрифт Брайля – для слабозорих, «Живий звук» − для слабочуючих. А також подбати про архітектурну доступність для візочників;

5. Проведення спортивних, культурних, творчих, наукових заходів для різновікових груп учнів та студентів з метою створення мікросередовища інклюзивного освітнього простору.

Тільки за умови позитивного вирішення цих завдань більшістю ЗОШ і ВНЗ України можна твердити про реалізацію концепції інклюзивної освіти в цілому.

 

З досвіду роботи колективу Університету «Україна»

Професорсько-викладацький склад Університету «Україна» вже напрацював певний арсенал форм і методів такої співпраці.

Так, колектив Мелітопольського інституту екології та соціальних технологій (МІЕСТ) спільно з Мелітопольським Центром реабілітації змішаного типу для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, пропагуючи інклюзивну освіту, проводить спільні заходи з фізичної та соціальної реабілітації. Центр є головною базою навчальних та магістерських практик мелітопольських студентів. Більшість співробітників Центру – випускники МІЕСТ.

Цікаві та результативні заходи проводять в Рівненському інституті, залучаючи партнерів, які навчають дітей з інвалідністю. Серед них семінари: «Особливості роботи з молоддю з вадами слуху», «Інтеграція та самореалізація осіб з інвалідністю», заходи для дітей з інвалідністю: «Добро на Різдво», «Парафест Рівне-2016».

Також на базі Миколаївського міжрегіонального інституту організовано постійно діючі методичні консультації та інформаційну допомогу педагогам-дефектологам, які працюють в умовах спеціального та інклюзивного навчання у школах м. Миколаєва.

У Хмельницькому інституті соціальних технологій (ХІСТ) впроваджено комплексну співпрацю з усіма загальноосвітніми закладами міста Хмельницький, де навчаються діти з інвалідністю. Проведено низку екскурсій для студентів першого курсу ХІСТ Університету «Україна» до спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №8 та Хмельницької спеціальної загальноосвітньої школи №33 з метою формування у студентів толерантного ставлення до осіб з інвалідністю та ознайомлення їх зі специфікою роботи загальноосвітнього закладу, де навчаються діти з інвалідністю. Студенти ІІІ-ІV курсів спеціальностей «Соціальна робота», «Психологія», «Здоров’я людини» та «Фізична реабілітація», в межах проходження практики, провели виховні та просвітницькі заходи для вихованців цих закладів на тему: «Права та обов’язки людей з інвалідністю», «Типи конфліктів та шляхи їх вирішення», «Ти – майбутній студент».

Викладачі та співробітники інституту в рамках роботи «Школи педагогічної майстерності» пройшли навчання з основ української жестової мови, на яке було запрошено перекладачів із Хмельницької спеціальної загальноосвітньої школи №33, де навчаються глухі та слабочуючі діти.

У квітні 2016 року ХІСТ Університету «Україна» в партнерстві із представництвом Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні провів ІХ Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Соціально-педагогічна робота в закладах освіти інклюзивної орієнтації».

Протягом 2016 року в академічних групах Інституту було проведено виїзні виховні години на базі спеціальних ЗОШ для дітей з інвалідністю.

Педагоги Луцького інституту розвитку людини на базі Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти, Навчально-методичного центру профспілок Волинської області для вчителів загальноосвітніх закладів, соціальних працівників читають лекції, надають методичну допомогу з проблем упровадження нових технологій навчання методом соціального та правового захисту осіб із інвалідністю.

У Вінницькому інституті в контексті співпраці ЗОШ-ВНЗ відбулася зустріч із представниками Львівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Марії Покрови та батьками нечуючих дітей щодо проблем складання ЗНО та продовження отримання освіти, а під час проведення тижня до Міжнародного дня людей з інвалідністю представники Вінницького міжрегіонального центру професійної реабілітації інвалідів «Поділля» завітали до кафе жестової мови.

Колектив Вінницького інституту реалізував такі грантові проекти:

  1. «Покращення навичок працівників суду щодо спілкування з людьми з інвалідністю». Проект передбачав низку тренінгів у Вінницький, Київський, Хмельницький, Чернівецький, Одеський та Львівській областях з метою інформування працівників судової системи України про особливості роботи з людьми з інвалідністю;
  2. «Українська мережа блогерів з питань інвалідності та ВІЛ/СНІД». Метою проекту було створення української мережі блогерів з питань інвалідності та ВІЛ/СНІД;
  3. «Соціальні послуги доступності для осіб з інвалідністю з сільської місцевості»;
  4. У рамках програми Фулбрайта в Україні в інституті удосконалював знання нечуючих студентів з англійської жестової мови професор Лайл Кауфман (США, Канзас);
  5. «Українська жестова мова для працівників прозорих офісів» − тримісячні курси української жестової мови для працівників держадміністрацій міста Вінниці.

Низку цікавих форм співпраці запроваджено і Полтавським інститутом економіки і права. Так, було організовано і проведено два профорієнтаційних заходи із залученням учнів навчальних закладів-партнерів.

У Полтавському художньому музеї ім. М. Ярошенка проводилася нетрадиційна форма співпраці – публічні слухання «Адаптація осіб з інвалідністю до умов інтегрованого середовища в Україні». Їх організатори – викладачі і студенти Полтавського інституту економіки і права Університету «Україна», представники Департаменту праці та соціального захисту населення, Департаменту освіти і науки, Полтавської обласної державної адміністрації та інші.

Запрошували полтавські колеги школярів на мистецький захід «Людина починається з добра», поетичний експрес «Виміри життя: від «А» до «Я», регіональний фестиваль творчості людей з інвалідністю «Сузір’я мрій».

Рівнодоступнісь – цьому принципу інклюзії був присвячений місячник у базовій структурі Університету «Україна» в Києві:

  1. Протягом місяця в університеті діяла фотовиставка «РівноДоступність. Жити гідно всупереч долі», що представляє історії вісімнадцяти осіб – чоловіків, жінок і дітей зі Швеції та України, які, спираючись на право жити гідно, знайшли свій шлях у житті. Її організатори: Посольство Швеції в Україні, Швецький Інститут, ВГО «Національна Асамблея інвалідів України», Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»;
  2. У рамках проекту відбувся круглий стіл за участю київських ЗОШ інклюзивного типу «РівноДоступність: шведсько-український досвід із включення людей з інвалідністю в різні сфери життєдіяльності»;
  3. 16 вересня, в рамках виставки «РівноДоступність. Жити гідно всупереч долі» відбулися майстер класи з жестової мови та виготовлення авторської ляльки.

Має свою історію співпраця Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна» та школи № 168 з інклюзивним типом навчання міста Києва. Протягом 10 років у школі впроваджуються принципи інклюзивної освіти, цю місію школа взяла на себе, завдяки співпраці з Університетом «Україна». Між Університетом і школою з 2003 року діє угода про співпрацю, яка передбачає обмін методичними та науковими розробками з навчання в інклюзивному середовищі іноземним мовам, літературному редагуванню, журналістській творчості, інклюзивному туризму. За ці роки педагоги школи напрацювали досвід, який переймає вся Україна. Благодійний фонд Порошенка за основу моделі впровадження інклюзії в Україні взяв саме досвід школи №168, де вже діє 22 інклюзивних класи. Для того, щоб створити комфортні умови навчання для всіх, школа постійно шукає додаткове фінансування, а також бере участь і в деяких проектах Університету «Україна», зокрема це:

  1. Програма посольства США – для фахівців з інклюзії;
  2. Гранд ПРООН – глобального екологічного фонду на участь у міжнародній конференції з комунікації в Японії;
  3. Програма стипендій із вивчення англійської мови від посольства США (3 гранти) − 60 учнів;
  4. Літні школи з вивчення англійської мови за методикою наших викладачів, грантодавець – Держдепартамент США.

Треба відзначити також те, що вже шістнадцятий рік об’єднує багатьох фахівців різних напрямів діяльності, котрі втілюють принципи інклюзії в Україні, щорічна Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми навчання та виховання людей в інтегрованому освітньому середовищі у світлі реалізації Конвенції ООН Про права осіб з інвалідністю».

Гострими, і водночас, програмними завжди є доповіді Таланчука Петра Михайловича, президента Університету «Україна», та Сушкевича Валерія Михайловича, уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю, голови «Національної Асамблеї інвалідів України». Рішення конференції стали підґрунтям для подальшого втілення інклюзії в освітню діяльність університету та партнерських стосунків із: загальноосвітніми закладами, Національною Асамблеєю інвалідів України, Міністерством освіти і науки України, Міністерством соціальної політики України, Міністерством юстиції України, Фондом соціального захисту інвалідів, Київською міською державною адміністрацією, Інститутом спеціальної педагогіки НАПН України, Українським товариством глухих, Всеукраїнським центром професійної реабілітації інвалідів, котрі виступили організаторами та дієвими учасниками науково-практичного форуму. З метою мультиплікації напрацьованого досвіду та розбудови інклюзивного освітнього простору в Україні необхідно об’єднати зусилля та разом розбудовувати інклюзивний освітній простір.

Таким чином, саме використання дієвих форм співпраці загальноосвітніх шкіл та вищих навчальних закладів сприятимуть реалізації принципів наступності, послідовності та безперервності навчально-виховного та медико-реабілітаційного процесів в освіті людей з інвалідністю.


[1] Чайковський М.Є. Інклюзивний освітній простір як сучасний педагогічний феномен / М.Є. Чайковський. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : збірн. наук. праць. Вип. 15, кн.1. – К., ІПВ НАПН України, 2011. – с.16‒24.

 

Антоніна КОРОТЄЄВА,

проректор з навчально-виховної роботи Університету «Україна»,

кандидат економічних наук, професор