НАШ ПРЕЗИДЕНТ



Таланчук Петр МихайловичПетро Таланчук - постать, знана не лише в Україні, а й далеко за її межами. Обдарований вчений, політик, талановитий організатор і керівник - він усе життя наполегливо працює задля добробуту людей та держави. Визначальні риси його характеру - мужність, порядність, доброта. Від народження Петру Михайловичу Богом даний талант не тільки до самовідданої праці, а й до постійного пошуку ідей. Для більшості людей ідеї, на жаль, залишаються лише мріями. Але, коли за реалізацію якоїсь із них береться Петро Таланчук, можна не сумніватися - вона неодмінно здійсниться.

Петро Михайлович народився 1 липня 1938 року в селі Городища Косівські Володарського району на Київщині, ріс у селянській родині. Після школи пішов працювати у колгосп. У 1957 його мобілізували до армії. Вже через вісім місяців він витримав конкурс до Військово-морського політичного училища імені Жданова в Ленінграді, а за рік його перевели до Вищого військово-морського училища імені Фрунзе. Петро Михайлович повинен був стати військовим журналістом, але не довчився - у зв'язку з реформою на флоті училище розформували. Таланчук Петр МихайловичПроте він завжди прагнув знань, добре володів німецькою мовою, багато читав, тому й вирішив продовжувати освіту. Тож у 1960 році він вступає до Київського політехнічного інституту на механіко-машинобудівний факультет за спеціальністю «Технологія машинобудування». Згодом від нього відокремився приладобудівний факультет, і Петро Михайлович перейшов туди. Із відзнакою закінчив інститут у 1965 році. Власне, з КПІ і почалось його сходження до перемог - над обставинами, можливостями, над собою. З інститутом пов'язано майже тридцять років життя Петра Таланчука. Там він пройшов шлях від студента до ректора. Ще на четвертому курсі стає головою профкому, згодом залишається асистентом на кафедрі.

Активно займається наукою: захищає кандидатську з динамічних характеристик приладів. Після захисту Петра Михайловича призначили проректором з навчально-виховної роботи. Коли у 1982 році потрапив у автомобільну аварію, прикутий до ліжка, почав писати докторську на тему, що стосувалася проблем вимірювання парціального тиску кисню та водню на поверхню космічних апаратів. Вилікувавшись, тимчасово залишив посади і проректора, і завідувача кафедри, аби захистити дисертацію. А у 1988 році у «Політесі» сталася визначна подія - перші демократичні вибори ректора. На засіданні Вченої Ради із сімдесяти двох членів ради за Петра Таланчука проголосували шістдесят вісім. Петро Михайлович завжди мав свою точку зору і був небайдужий до справ державних. Тож КПІ під його керівництвом став одним із центрів демократичних перетворень у країні. В 1989 році ректора «Політеху» обирають депутатом Верховної Ради Радянського Союзу. При інституті створено депутатський клуб, який займався моделюванням плану розвитку нового суспільства. Таланчук Петр МихайловичДивує справді велетенський запас енергетичних сил та сміливості Петра Таланчука. Ось один із прикладів: він, ректор КПІ, на свій страх і ризик надав приміщення для І-го з'їзду Руху в 1989 р. Відтак, цілком закономірно й те, що у найважчі і найнепевніші для держави часи, у 1992 році, він не побоявся очолити одну з найбільше зруйнованих галузей і став першим Міністром освіти у вже незалежній Україні. Професор Таланчук починає реформу освіти.

Але його надто сміливі на той час кроки не всі розуміють... І він знаходить інший шлях - у 1998 році створює ВНЗ нового покоління - Інститут розвитку людини. Заклад перший і єдиний у державі, де створені умови для навчання не лише здорових студентів, а й людей із особливими потребами. Інститут уже за рік переріс у Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», в якому Петро Михайлович став президентом. У 2006 році ВМУРоЛ отримав почесний міжнародний статус «Університет миру». Не зважаючи на те, що заклад - один із наймолодших у державі, нині він посідає третє місце у незалежних рейтингах серед ВНЗ недержавної форми власності.

Петро Таланчук - ініціатор створення і Президент громадської Академії інженерних наук України, дійсний член Академії педагогічних наук України, академік чотирьох міжнародних академій, член Комісії з реформування освіти (2005), член ДАК України (2006) і почесний ректор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». У доробку вченого 50 винаходів, понад 350 наукових праць у галузях приладобудування та вимірювальної техніки, освіти, педагогіки, наукознавства, серед них 11 монографій. Петро Таланчук нагороджений орденом Дружби народів (1982р.), Хрестом пошани „За духовне відродження" (2001р.), Хрестом Пошани „Закон, честь, мужність" (2003р.), „Знаком пошани" (2003р.), Міжнародною нагородою Сократа (2004р.), Почесною грамотою Верховної Ради України (2004 р.) й іншими численними медалями та відзнаками.