ЛІТЕРАТУРНА СТУДІЯ "ГОРЛИЦЯ"


 

 Адреса: ауд. 207, корп. 3,

вул. Львівська, 23, м. Київ.

Станція метро «Житомирська»

Довідки за телефоном: (067)-547-34-72

(Ніна Іванівна)

Е-mail:image-centre@i.ua 

Горлиця (літературна студія) у Вікіпедії








Студенти Університету «Україна» вітали поетів і патріотів Бориса Гуменюка і Сергія Пантюка (16 березня 2016 року)

Колоритні, драйвові, зухвалі − поети і патріоти – Борис Гуменюк та Сергій Пантюк (18 березня 2016 року)


Студенти поспілкувались із авторами-військовиками (Тернопільський коледж, 16 березня 2016 року) 

Участь в онлайн-трансляції творчої зустрічі студентства Університету «Україна» з відомими письменниками (16 березня 2016 року)


Творча зустріч в Університеті "Україна" із Борисом Гуменюком і Сергієм Пантюком. Перші враження від студентів (16 березня 2016 року)


 

Літстудія «Горлиця» в гостях у Літературного форуму (27 лютого 2016 року)


Український клуб 

та  

Літературний форум 

запрошують

літературну студію «Горлиця»

У програмі:

Презентація літературної студії «Горлиця» Університету «Україна»: Тетяна Череп-Пероганич (керівник літстудії «Горлиця»), Ніна Головченко (директор Імідж-центру Університету «Україна»)

* Читання та обговорення творів учасників студії:
* Яніни Ярмоленко
* Світлани Патри
* Олександри Фролової
* Вікторії Клюшиної
* Олени Мачульської
* Лілії Гриценко
* Маріанни Ясько

Дата: 27 лютого 2016 року (субота) о 12.00 годині
Адреса: музей М.В. Лисенка, вул. Саксаганського, 95, м. Київ
Довідки за телефоном: +38 (097) 301-14-91 (Яніна)

 


 

ЛІТЕРАТУРНИЙ АЛЬМАНАХ «ГОРЛИЦЯ» №3, 2015

 


 

Літературні «миколайчики» від Оксани САМАРИ та студії «Горлиця»

Літературна студія «ГОРЛИЦЯ» традиційно провела душевний творчий вечір!

Миколайчики від "ГОРЛИЦІ" (16 грудня 2015 року)

З Оксаною Самарою членам літоб’єднання «Горлиця» сумно не було (16 грудня 2015 року)


Поезію осінь між листом колише… (25 листопада 2015 року)

 

 


 

Авторська програма Любові ГОЛОТИ "Срібна пора" на радіо "КУЛЬТУРА" за участі Ніни Головченко і випускників Університету "УКРАЇНА" Світлани Патри, Оксани Радушинської, Олени Чинки і Геннадія Горового (14 листопада 2015 року)

 


 

В Університеті «Україна» відбулася презентація книги Оксани Радушинської «Метелики у крижаних панцирах» (28 жовтня 2015 року)


 


«Казкотворення як терапія» - майстер-клас Оксани РИБАСЬ для учасників літстудії «Горлиця» Університету «Україна» (27 травня 2015 року)

 

 


 

В гостях у літстудії «ГОРЛИЦЯ» Університету «Україна» – поет, журналіст і громадський діяч Петро ПЕРЕБИЙНІС (29 квітня 2015 року)

 


 

Літературна студія «ГОРЛИЦЯ» Університету «Україна»: майстер-клас від Оксани РИБАСЬ (18 березня 2015 року)


 

ЛІТЕРАТУРНИЙ АЛЬМАНАХ «ГОРЛИЦЯ» №2, 2014

 


 

Любіть поезію

 

Нещодавно вийшов уже другий номер університетського альманаху "Горлиця". Він виходить щороку. "Горлиця" – це і поетичний клуб, членами якого є студенти нашого університету, залюблені в поезію.

Веде заняття в літературній студії випускник вишу, член Спілок письменників і журналістів України Геннадій Горовий. На таких зібраннях керівник студії надає слово всім. А їх чимало. Це ті студенти, котрі давно вже пробують свої сили в поетичній творчості. Геннадій Горовий уміло і тактовно допомогає порадами, нерідко читає власні вірші, а також інших авторів.

Упорядкувала альманах Н. Головченко, доцент університету, філолог, керівник університетського Імідж-центру. Цю відповідальну роботу, передусім літературне редагування, Ніна Іванівна виконала разом із Геннадієм Горовим.

Серед студентських поетів – юнаки і дівчата різних інститутів, різних курсів. Деякі з них, зокрема Світлана Патра, Вікторія Скрипник, Вадим Рего, перемагали на різних конкурсах, пропонували свої твори університетській газеті.

У літературної студії є чимало друзів. Це викладачі і працівники університету, представники інших столичних вишів. Є й семикласниця однієї із загальноосвітніх шкіл столиці Анжеліка Татарінова. До речі, онучка першого керівника студії Олексія Татарінова.

Є й інші дуже відомі в нашому університеті. Кілька поетичних збірок видав професор, завідувач кафедри Інституту комп'ютерних технологій Станіслав Сергійович Забара. Кілька поетичних збірок у творчому доробку відповідального редактора університетської газети Анатолія Адольфовича Урбана.

Думається, що серед студентів, членів поетичного клубу знайдуться згодом автори поетичних і прозових збірок. Адже недарма кажуть: справжній талант завжди проб'є собі дорогу. Настирлива праця, любов до Слова – складові успіху. Успіху у красному письменстві. А "Горлиця" стане майданчиком у літературі.

 

Наш кореспондент 

Джерело: Газета «Університет «Україна» №7-8, 2014

 


«Миколайчик» для «Горлиці» (17 грудня 2014 року)

 


 

А свято де?!. (26 листопада 2014 року)



 


«ГОРЛИЦЯ» ЗАГОВОРИЛА КИТАЙСЬКОЮ (21 травня 2014 р.)

чергове засідання на тему «Що знаєш ти про труднощі перекладу?»

 


 

Про цифрову поезію і червону калину (30 квітня 2014 року)

 


 

Батл-поет-шоу (11 квітня 2014 року)

Світлана ПАТРА, Юля РИБАЛЬЧЕНКО, Ніна ГОЛОВЧЕНКО – учасниці пілотного проекту "БАТЛ-ПОЕТ-ШОУ" в галереї "АРКА". Відео ТРК "КУЛЬТУРА".

Світлана ПАТРА – одна з переможниць "БАТЛ-ПОЕТ-ШОУ".





Горлиця збирає друзів і зустрічає весну



Але серцю, що вже запалили, тяжко вірити новій омані…

 


 

До "Горлиці" завітав Святий Миколай (автор: Світлана Патра)

 


 


 

Перший тур фестивалю "Золота строфа" (Горлівський регіональний інститут)

 


Майстер-клас від відомої письменниці Дари Корній

25 листопада 2013 року у приміщенні бібліотеки Університету «Україна» відбулася зустріч із відомою українською письменницею, лауреаткою третьої премії всеукраїнського конкурсу романів та кіносценаріїв «Коронація слова-2010» ДАРОЮ КОРНІЙ.

Зустріч, а точніше – майстер-клас, була організована і проведена кафедрою української та східної філології за активної участі Імідж-центру Університету «Україна».

Дара Корній: "Потрібно вжитися у свого героя, тоді люди будуть тобі вірити" (автор - Світлана Патра)

 

 


 

Як багато у нас можливостей стати щасливими

 

Ніна ГОЛОВЧЕНКО

 

30 вересня 2013 року на черговому зібранні учасників літературної студії «Горлиця» йшлося про ази формування поетичної збірки автором-аматором та про навички спілкування автора-першопрохідця із працівниками видавництв.

Яких принципів має дотримуватися поет чи письменник у цій ситуації, студентам розповідали двоє гостей: члени Національної спілки письменників України (НСПУ), учасники літературного об′єднання НСПУ «Радосинь» Сергій ЦУШКО та Геннадій ГОРОВИЙ.

Збірка не повинна бути «торбою», куди накидано все у хаотичному порядку. Збірка повинна мати розділи (тематичні, жанрові чи хронологічні); певний ритм компонування творів; передмову, що, як навігатор, ключ чи місточок, зорієнтує потенційного читача у змісті та стилі добірки художніх текстів.

До обрання видавництва теж варто підходити виважено: вивчити видання декількох організацій; визначитися, в якому форматі бачить автор свою збірочку; вивчити цінову політику 2-3 видавництв; обрати підприємство для співпраці. Окрім уважного ставлення до редагування, верстки тексту, до роботи дизайнера, і Геннадій, і Сергій наголосили на основному: уважному вивченні і свідомому сприйманні договору на видання книги, що укладається між автором і видавництвом.

Які лакуни очікують недосвідченого у видавничій справі поета/письменника, що − традиційно! − у нашій країні не мають ні літературного агента, ні адвоката, і як уникнути їх, почули ті юні автори, хто прийшов на це зібрання.

Своїми творчими напрацюваннями поділилися із присутніми Вікторія Скрипник, Вікторія Клюшина, Валерія Черняєва, Юля Макаєва. Зауваження досвідчених авторів С.Цушка, Г.Горового стали певним скарбом для кожної із дівчат. Гості відзначили емоційну насиченість прозових текстів, образність і експресію віршів. Однак, рекомендували розвивати відчуття ритму, напрацьовувати словниковий запас, розвивати образний, а не публіцистичний стиль висловлювання у віршах.

Уважно слухали цей полілог також ті з присутніх, хто не осмілився за присутності авторитетних поетів оприлюднити аматорські опуси: Світлана Патра із Волошинівки Баришівського району, яка разом із Вікою Скрипник із Євпаторії спілкувалася в режимі скайп-конференції; студентки-першокурсниці Ольга Романюк, Катя Коверда, Олена Багмет та ін.

Сергій ЦУШКО подарував учасникам зібрання три збірки власних творів: «ХОР» (Партитура буття), «СОНЦЕ ОСЕНІ», «ГРАМАТИКА ЖИТТЯ».

 

Один із віршів публікуємо тут:

 

 ***

Сором′язлива квітка,

що цвіте вночі

й поспішно стулює пелюстки

з першими променями сонця,

 

нецілована жінка,

що сама себе переконала

у власній незугарності

й сумно бреде байдужою вулицею,

 

похнюплена країна,

що ніяк не повірить

у свою красу і силу, −

 

як багато у нас можливостей

стати щасливими.

 

Сергій ЦУШКО

 


 

Від минулого до майбутнього

 

Найбільш довговічні монументи, безумовно, ті, що зведені з «паперу».

Вільям Гезлітт

 

Не секрет, що більшість творчих особистостей об’єднує наявність двох потреб: жага реалізації таланту і бажання мати суголосні душі. Саме тому, коли в 2003 році на факультеті філології та масових комунікацій Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» було створено літературний гурток «Горлиця», він одразу отримав чимало вірних прихильників. Його лави активно поповнювали не тільки тодішні студенти, а й викладачі університету та навіть батьки деяких студентів.

І все ж, не зважаючи на свою всезагальну популярність, гурток проіснував тоді відносно недовго. Призупинення його діяльності мало свої об’єктивні причини. Зрештою, пауза в кілька років пішла йому тільки на користь. Гурток було переосмислено, переформатовано і на початку 2013 року відновлено як літературну студію «Горлиця».

Зміни відбулися кардинальні. Якщо раніше робота в «Горлиці» велася практично на ентузіазмі засновників та членів гуртка, тепер літературна студія отримала офіційне «благословення» президента університету – Петра Михайловича Таланчука. Як наслідок, «Горлиця» віднині має офіційну прописку, чіткий графік роботи й цікаві перспективи подальшого розвитку. Наявна також і відповідна потребам робочого процесу технічна база. Відтепер у режимі скайп-конференції чи відеолекції до засідань «Горлиці» можуть долучатися студенти будь-якої філії Університету «Україна». Усе, що їм потрібно для цього зробити, − направити запит (електронний лист) до університетського Імідж-центру. Звичайно, засідання не обмежуються самими літературними читаннями. Є час для обговорення прочитаного-почутого, для ненав’язливих мікролекцій. Окремою цікавинкою є запрошення спеціальних гостей – відомих письменників, які діляться зі студентами власним досвідом.

Усі ці приємні зміни в житті «Горлиці» стали логічним продовженням політики керівництва університету, що формується з чітким розумінням необхідності надання студентам можливостей для всебічного розвитку та самореалізації. І дуже добре, що при цьому враховуються потреби людей із обмеженими фізичними можливостями. Зокрема дистанційна форма участі в засіданнях літературної студії також не в останню чергу орієнтована на таких людей.

Хтось із цих митців-аматорів уже виявив себе, як блискучий творець слова, хтось тільки стає на цей непростий шлях. Що їх усіх об’єднує, так це щире бажання донести до вас своє бачення світу, поділитися з вами радощами, тривогами, почуттями.

 

Геннадій ГОРОВИЙ,

член Національної спілки письменників України,

керівник літературної студії«Горлиця» Університету «Україна»

 


 

Керівник Літературної студії "Горлиця, випускник Університету "Україна" Геннадій Горовий:

"НІКОМУ НЕ ПОТРІБЕН ТОЙ, ХТО ПАСЕ ЗАДНІХ"

Докладніше...

 


 

Любовна лірика як частка інтимної

 

В останню середу вересня 2013 року (25 числа) відбулося чергове зібрання учасників літературної студії «Горлиця» за участі Геннадія Горового, Вікторії Скрипник, Вікторії Клюшиної, Костянтина Зозулі, Світлани Патри, Олени Мачульської, Тали Пруткової.

Традиційну міні-лекцію Геннадія на тему «Любовна лірика як частка інтимної» було увиразнено зразками не найліпшої поезії на цю тему. Таким чином на прикладі віршів колег по цеху відшліфовували свої уміння поети-аматори із «Горлиці».

Потім тривало читання/обговорення нових творів учасників студії: Геннадій відзначив поглиблення образності у творах Світлани Патри, яскраву індивідуальність стилю та експресивність поезії Вікторії Скрипник. Усім учасникам зібрання припали до душі своєрідна образність та ритмічна організація віршів гості заходу – Тали Пруткової.

Вересневе зібрання мало і свою родзинку: гарними віршами заявила про себе дебютантка «Горлиці» Оленка Мачульська – студентка-першокурсниця (спеціальність «Журналістика»).

На вересневому зібранні було обговорено та рекомендовано до друку перше число щорічного АЛЬМАНАХУ «ГОРЛИЦЯ», який буде видано у жовтні 2013 року в рамках заходів до відзначення 15-річчя з Дня заснування Університету «Україна».

Першими її авторами стали студенти та випускники Університету «Україна»: ГОРОВИЙ Геннадій, ПАТРА Світлана, СКРИПНИК Вікторія, ГРИЦЕНКО Лілія, БАКАЄВА Каріна, КЛЮШИНА Вікторія, КРЮКОВА Аня, ДАВИДЕНКО Марина, МАЗНИК Юлія, КОВАЛЬЧУК Оксана, ПРОНІНА Світлана, ЧЕРНЯЄВА Валерія, ЗОЗУЛЯ Костянтин, ЧОРНИЙ Олександр, МАЧУЛЬСЬКА Олена.

Хочеш навчатися мистецтву слова разом із нами?..

Приходь на чергове зібрання літературної студії «Горлиця»

30 жовтня 2013 року!

 

Олена МАЧУЛЬСЬКА

Знов осінь


Знов осінь плаче жовтим падолистом,

Калина голову схилила до вікна,

А сонце ще таке барвисте,

Хоча тепло не відчувається сповна.

І небо покривалом з хмар укрилось,

Земля змінила зачіску свою,

Знов осінь… Може просто це наснилось,

А я у гаї літньому стою?

Та ні. Знов осінь…

Вже зовсім близько чути подих снігу,

І ліс дзвенить від холоду вітрів,

Погода змінюється, мов гортає книгу,

В якій людина − просто іграшка богів.                               (22.11.12.)

 

 


 

«Горлиця» збирає під своїм крилом особливу молодь

 

1 жовтня 2013 року

 

Гарт, Танк, Ланка, МУР, МАРС, ВАПЛІТЕ, Бу-Ба-Бу – скільки славетних літературних імен стоїть за цими словами й абревіатурами! Схильність письменників до гуртування, як і будь яке інше прагнення людини об’єднатися з іншими гомосапієнсами, має передусім соціальну природу. Гуртом, як то кажуть, і батька легше бити, не те що входити в аннали історії. Сучасний літературний процес вирізняється тенденцією до скорочення числа літературних угруповань. Що й не дивно, адже митець сьогодення має можливість донести свою творчість до загалу, не виходячи з дому. І там же, у затишку свого комп’ютера з горнятком чаю у руках, мужньо винести критику інтернет-тролів або гордо запишатися від похвал віртуальних фанаток. Зовсім не обов’язково шукати однодумців для здійснення революції в літературі, та й самі революції нині не в пошані. Не потрібно збиратися на кухні, пошепки читати одне одному крамольні рядки в очікуванні на підтримку чи критику колег… Здається, романтика літературних угрупувань давно канула в небуття, Але навіть у сучасному світі їм ще знаходиться місце. Мова піде про літературну студію «Горлиця», яка діє на базі Університету «Україна» в Києві. Здається, скільки таких студентських угрупувань на нашій багатій талантами землі?! Але «Горлиця» унікальна тим, що об’єднує молодь із особливими потребами.

Відомо, що Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» – єдиний вітчизняний навчальний заклад, який дає змогу отримати інклюзивну вищу освіту людям із інвалідністю. Багато хто з них, попри тяжкі нездужання, наділений особливими талантами. Є серед студентів-інвалідів просто розумники і відмінники, є здібні співаки та художники, є навіть паралімпійські чемпіони… А є майстри слова від Бога, як от Геннадій Горовий, член Національної спілки письменників України, автор чотирьох поетичних збірок. Саме цей абсолютно незрячий хлопець узяв на себе місію очолювати літературну студію «Горлиця» при Університеті «Україна». Геннадій Горовий – лауреат та переможець багатьох фестивалів та конкурсів, серед яких – «Сяйво надій», Всеукраїнський літературний фестиваль «Просто так», Всеукраїнський фестиваль «Неспокій серця»; у 2012 став лауреатом молодіжної міжнародної українсько-німецької премії ім. Олеся Гончара за повість для дітей «Дзелень-світ». Хлопець має у своєму активі почесну грамоту голови Обухівської районної державної адміністрації та голови районної ради; почесну грамоту голови Київської обласної державної адміністрації. Геннадій входить і до складу журі деяких із конкурсів.

Очолювати студію «Горлиця» Геннадію запропонувала директор Імідж-центру Університету «Україна» Ніна Головченко. Цей душевний педагог відчула, що саме йому, незрячому таланту, як нікому іншому, буде до снаги пояснити ази поезії літераторам-початківцям, яких доля так само, як і його, обділила здоров’ям. Про студію сам Геннадій розповідає:

– Не секрет, що більшість творчих особистостей об’єднує наявність двох потреб: жага реалізації таланту і бажання мати суголосні душі. Саме тому, коли в 2003 році на факультеті філології та масових комунікацій Університету «Україна» було створено літературний гурток «Горлиця», він одразу отримав чимало вірних прихильників. Його лави активно поповнювали не тільки тодішні студенти, а й викладачі університету та навіть батьки деяких студентів.

І все ж, не зважаючи на свою всезагальну популярність, гурток проіснував тоді відносно недовго. Призупинення його діяльності мало свої об’єктивні причини. Зрештою, пауза в кілька років пішла йому тільки на користь. Гурток було переосмислено, переформатовано і на початку 2013 року відновлено як літературну студію «Горлиця».

Зміни відбулися кардинальні. Якщо раніше робота в «Горлиці» велася практично на ентузіазмі засновників та членів гуртка, тепер літературна студія отримала офіційне «благословення» президента університету – Петра Таланчука. Як наслідок, «Горлиця» віднині має офіційну прописку, чіткий графік роботи й цікаві перспективи подальшого розвитку. Наявна також і відповідна потребам робочого процесу технічна база. Відтепер у режимі скайп-конференції чи відеолекції до засідань «Горлиці» можуть долучатися студенти з будь-якого куточку України. Усе, що їм потрібно для цього зробити, − направити запит (електронний лист) до університетського Імідж-центру. Звичайно, засідання не обмежуються самими літературними читаннями. Є час для обговорення прочитаного-почутого, для ненав’язливих мікролекцій. Окремою цікавинкою є запрошення спеціальних гостей – відомих письменників, які діляться зі студентами власним досвідом.

На зустрічі “горличан” Геннадій приїздить із Обухова в супроводі нерозлучної із ним матері, яка просиділа з ним за однією партою всі роки навчання в університеті – занотовувала конспекти, допомагала засвоїти навчальну програму і просто пересуватися приміщенням. Пересічному слухачу зібрання «Горлиці» здадуться далеко не аматорськими. Все проходить в академічному стилі – Геннадій ґрунтовно готується до кожного зібрання, цікаво пояснює теорію, яку «присмачує» яскравими зразками класичної і сучасної поезії. Серед тем розмов «горличан», наприклад, верлібр як поезія поза римою; поетичний імпульс чотиривірша та мініатюри; образ як невід’ємний елемент поезії та ін. Ілюстраціями до теорії слугують вірші Василя Голобородька, Ліни Костенко, Артюра Рембо, Олександра Блока, Анни Ахматової… Молоді літератори діляться не лише думками, але й власною творчістю. Хтось із них тільки робить перші кроки в поезію – це студентки Лілія Гриценко, Юля Макаєва, Олена Кравчук, Таня Літвінова, Вікторія Клюшина, Карина Бакаєва. Інші – уже досвідчені літератори, серед них, наприклад, Вікторія Скрипник та Світлана Патра. Ці дві здібні дівчини, попри те, що прикуті до інвалідних візків, не лише пишуть вірші, але й успішно працюють у сфері журналістики, мають музичні таланти.

Хоча існує думка, що навчити писати неможливо, існування літературних студій, на думку Геннадія Горового, виправдане. Він сам є членом Обухівського літературно-мистецького братства ім. Андрія Малишка і студії «Радосинь» при НСПУ, яку очолює Дмитро Чередниченко.

– Чи можна змусити людину писати? – розмірковує Геннадій. – Звичайно, ні. Але, якщо вона хоче писати, то можна навчити її робити це краще. Хоча, пригадую, хтось із професорів університету Шевченка казав: «Я можу виростити з людини, яка хоч трошки вміє римувати, поета, який отримає всі міжнародні премії. Але чи буде він справжнім Поетом?» Поезія – річ тонка. В неї можна вкладати душу, а можна просто набити руку на римах і видавати по 15-20 збірок за короткий час. У мене в самого є такі знайомі. Але гортаєш ці книжки – а там порожньо… Тому завдання нашої студії передусім розвинути гарний естетичний смак до поезії.

Попри те, що «Горлиця» гуртує особливу молодь, ані Геннадій Горовий, ані інші члени угрупування не акцентують увагу на проблемах зі здоров’ям. Навпаки – навіть дорікають колегам по перу і нещастю, коли ті «скиглять» у своїх віршах. На думку куратора літературної студії «Горлиця» Ніни Головченко, основне для талановитих студентів із особливими потребами – відчути себе повноцінними і реалізованими. Тому основними критеріями роботи студії «Горлиця» є професіоналізм та оптимізм.

 

Тала Пруткова

Джерело: http://ualit.org/?p=10128

 


 

Г. Горовий про літературну студію "Горлиця" (MP3)



Верлібр: Поезія поза римою

 

Теоретичні розмисли щодо верлібру (водночас і акцентного вірша, і білого вірша, і вільного вірша, і вірша, завжди поверненого всередину) скоріше заплутали «горличан», аніж прояснили всі питання щодо такої форми поезії.

Проте яскраві зразки верлібру від Василя Голобородька, Геннадія Горового, Ліни Костенко, Артюра Рембо, Олександра Блока внесли необхідну прозорість до цієї теми. Але домашнє завдання – укласти власний верлібр на самостійно обрану тему – змусило принишкнути навіть найбільш сміливих поетів-аматорів. Адже Геннадій переконливо заявив, що довершений верлібр під силу лише тим, хто опанував майстерність вдумливої, оригінально-образної силабо-тоніки…

Проте сум’яття покинуло юні душі, коли знову пронулали відверті, щирі і глибокі розмисли юних митців на різні теми буття. Найбільший резонанс на цьому зібранні викликав «провокативний есей» Вікторії СКРИПНИК:

 

 


 

Лузери замість патріотів


Напередодні Дев'ятого травня згадалося якось, що німці досі соромляться гріхів своїх дідів, які пішли в безглуздий бій через одну лише диявольську харизму Гітлера. Особисто спостерігала, як безневинна на наш погляд фраза: «Хенде хох, партизани не здаються!» повалила в стан легкої прострації двох молодих бюргерів. Сам факт існування нацизму в минулому Німеччини для них, як в СРСР наявність родича-кримінальника, є глибоко принизливим.

А що ж ми? Начебто вже котрий десяток років шануємо Перемогу, восславляючи героїзм ветеранів (у яких на один день на рік дивним чином перетворюються «всіма улюблені» буркотливі дідусі/бабусі з громадського транспорту та черг у поліклініці), дивимося по телевізору московський парад. Пов'язуємо георгіївські стрічки в усі важкодоступні місця, віддаючи данину поваги швидше моді, ніж героям; навіщось набираємо лайки «ВКонтакте», які нікому нічого не доведуть; а про війну більшість тих, хто молодший за 20−25 років, знає, в основному, з комп'ютерних ігор.

Сьогодні наші найбільші проблеми − де дістати грошей, як купити новішу техніку і «чому-мене-ніхто-не-любить». Цікаво, за скільки секунд збожеволіла би середня, навіть непогана, за нинішніми мірками, людина в оточеному з усіх боків танку, знаючи, що скоро броню проб'ють ворожі снаряди і настане не-віртуальний «гейм овер», і також знаючи, що треба стріляти до останнього, бо за спиною евакуюють ціле місто, і кожна мить твоєї боротьби врятує кілька життів?

Змогли б нинішні діти, чиї мізки міцно запломбовані мультиками і мріями про айфони вже в першому класі, партизанити у двадцятиградусні морози і терпіти тортури?

Скількох дітей від окупантів народили б розгнуздані дівиці, які віддали свою гіпотетичну честь ще в середній школі першому зустрічному, після жорстокого похмілля? Навряд чи подібні казуси в наш час вважалися б чимось із ряду геть. Зрештою, нині оголені панянки рекламують навіть природні добрива, а захомутати іноземця мріє як мінімум кожна друга... Навіть ґвалтувати б нікого не довелося. «Особливе» німецьке кіно наші знають, можливо, навіть краще від німців.

І хто б реально пішов добровольцем, якби над сонним небом раптом почали рватися бомби? Та ми б поголовно поховалися в будинку під столами і волали до суперменів, турбуючись лише про свою дорогоцінну шкірку або, в кращому випадку, про купку близьких людей.

Суперменами у нас є хіба що п'яні депутати, які зіб'ють людину на пішохідному переході, а потім ще й доведуть, що постраждалий − це розшукуваний Інтерполом терорист…

То ж нам, лузерам, залишається тільки святкувати чужі перемоги.

 

Поетичний імпульс мініатюр та чотиривіршів

 

Хоча розмова на черговому зібранні «Горлиці» почалася з філософсько-образного потенціалу поетичних мініатюр («Наводить лихо макіяж, щоб видати себе за щастя…»), найбільше учасниками заняття 24 квітня 2013 року було прочитано прозових текстів. Теми були різними: про весняне свято Благовіщення в усіх його вимірах, про техногенні загрози цивілізаційного прогресу, про зворушливі історії людських взаємин попри жахи другої світової війни, про цінність материнської любові. Але усі ці аматорські твори поєднала чиста і щира юнацька емоція.

Відверта розмова про значущі цінності життя стала найбільш важливою на цій зустрічі. Приводом до роздумів про кохання, відповідальність, гармонізацію інтересів окремої особистості зі Всесвітом стали художні тексти юних митців. Зокрема, нарис Оксани Ковальчук (студентки 2 курсу заочної форми навчання спеціальності «Журналістика»):Моя мама(Творчий нарис).

Ніна Головченко

 

  


Образ як невід’ємний елемент поезії 

Саме про це говорили учасники літературної студії «Горлиця» 27 березня 2013 року.

Спершу Геннадій Горовий пояснив поняття «художнього образу», а потім надав авторський приклад градації віршів від примітивно-заримованих до філософсько-образних. Причому, на найнижчий щабель поставив одну із власних ранніх поезій «Додому їхав чоловік незрячий» із дванадцяти строф, де переказано історію людини з вадами зору, що збилася з дороги. А наприкінці прочитав кілька віршів, обсяг яких сягає однієї строфи, але за образністю та оригінальністю думки вони є більш ємними, аніж розлогі твори. Наприклад:

Добро і зло –

Як два сусіди

По різні сторони межі.

Добру і ніччю сонце зійде.

До зла і вдень сичать вужі.

Потім «горличани»із захопленням прослухали та обговорили декілька поезій інших авторів. Особливу увагу привернув тонічний вірш із елементами спорадичної рими про кохання. Пошматований ритм, щира образність передавали глибину страждань закоханої дівчини. І студійці зійшлися на думці про те, що не кожна людина здатна на такий глибинний і розлогий спектр почуттів у коханні, а тим більше не кожен може надати цим переживанням такої досконалої образної форми. Через те поезія – це не лише естетична насолода від добору словесних форм, а й своєрідна наука про багатство емоцій, почуттів, переживань, на які здатна людина непримітивна.

Багато позитивних емоцій пережили учасники студії, коли читали та обговорювали твори одне одного. Ліля Гриценко вразила присутніх оригінальністю форм як віршів, так і прози: то класична силабо-тоніка про кохання сучасної юнки («пиво на колоді, і-нет на городі…»); то розлогі рядки на кшталт гекзаметру про дівочі переживання (епос душі); то ритмізована проза про самотність у великому зимовому місті; то химерне переплетіння музики, мобільних інтернет-технологій, супермаркетових зручностей байдужого холодного мегаполісу з образом тендітної юної душі, що потребує щирих і теплих почуттів. Світлана Патра запалила всіх переконливим прагненням до добра і чистоти. Марина Давиденко сколихнула у всіх присутніх щирі почуття до рідних людей, прочитавши спогади про «бубусю». Карина Бакаєва додала до цієї теми есе-спогади про дитинство. А Вероніка Зайцева «переключила» усіх на естетизований текст-картину в імпресіоністично-романтичному стилі. Студент кафедри укранської мови та літератури Віталій Пономаренко, який не пише вірші, але прийшов послухати талановитих однокурсників, сказав, що, як майбутній філолог, почув на занятті дуже багато цікавого та корисного.

На зібранні були присутні також кандидат філологічних наук, доцент Надія Пазяк, працівники газети «Університет «Україна» Анатолій Урбан,Оля Каленська.

Співбесіда була настільки емоційною, що до нею долучилися не лише юні аматори слова, а й відеооператори «Талан-студіо», які фільмували захід (Оля Ольштинська, Петро Брельгін, Олександр Попов).

У режимі відеолекції до заняття приєдналися Анна Крюкова (м. Славутич), Сашко Чорний (м. Біла Церква). Технічний супровід зібрання забезпечили Микола Бобко і Григорій Хіміченко.

Наступне засідання учасників літературної студії «Горлиця» відбудеться 24 квітня 2013 року о 15 год. за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 23, аудиторія 207 (корп. 3). Пишіть image-centre@i.ua (Ніна Іванівна Головченко). Телефонуйте 063-440-72-15 (Ліля Гриценко).

 

Ніна Головченко 

 

***

Світлані Патрі 

Ентузіазм Світлани Патри –

Яскрава незгасима ватра.

Мільйони задумів, ідей

Вона доносить до людей.

Нехай же всі великі плани

В реальність втілює Світлана.

Йдучи до звершень крок за кроком,

Дивує нас новим щороку.

(Геннадій Горовий)

 

Аудіоролик засідання


 

Мистецтво – це совість людства

Ніна Головченко

 

28 лютого 2013 року в Університеті «Україна»  відбулося чергове зібрання прихильників мистецтва слова – учасників літературної студії «Горлиця».

Керівник студії, член Національної спілки журналістів України, Національної спілки письменників України, магістр журналістики, випускник Університету «Україна» Геннадій Горовий занурив студійців одразу в доволі складні філософські та мистецькі дискусії. Він запропонував обговорити кілька варіантів визначення терміна «мистецтво»:

Мистецтво – це совість людства.

Мистецтво – завжди метафора життя.

Мистецтво – природа людини. Природа – мистецтво Бога.

Також спровокував дискусію стосовно поняття «доступне» мистецтво, пояснив своє бачення поетичного твору як філігранного за формою, оригінального за образністю змістовного тексту, що логічно висловлює суб’єктине бачення автором звичних чи новітніх явищ життя.

Учасники зібрання читали власні вірші, делікатно та виважено намагалися коментувати та обговорювати їх. Також студійці домовилися про підготовку до друку першого («пілотного») альманаху «Горлиця», який заплановано видати до 15-річчя з Дня заснування Університету «Україна».

Наступне зібрання ЛС «Горлиця» відбудеться 27 березня 2013 року о 15:00 годині в аудиторії 207 (корп. 3) за адресою м. Київ, вул. Львівська, 23.

Запрошуємо всіх, хто прагне творчого зростання в царині мистецтва слова!

Приєднуйтеся. Пишіть нам на адресу: image-centre@i.ua

Телефонуйте: 0634407215 (Ліля Гриценко)


Вікторія Скрипник

 

 Ностальгия

Это были ярчайшие дни,
Вечера же – неповторимы.
Календарик в ладони сожми
И бросай – все равно ведь мимо.

Сердце в руки отдать – кому?
Очень хочется быть любимым.

Только сбил глазомер Амур: 
Сотня стрел улетела мимо.

 

  Мимо 

А вокруг миллионы огней,
Что горят без тепла и дыма.
 Вся Вселенная – правда? Мне?

Не шутите, я знаю: мимо.

Да, бывает такая тоска
За ушедшим-невосполнимым – 
 Хоть стреляйся, а жизнь пока

Потихоньку проходит мимо
.

 

 

Майстер-клас Горового Г. Фрагмент

 

1

 

 

 


"Горлиця" збирає друзів…

 

Ніна Головченко

Сакральна дата ‒ 20.12.2012 ‒ для пошановувачів мистецтва слова стала значущою: Імідж-центр Університету «Україна» сприяв відновленню діяльності літературної студії «Горлиця».

У звичайній навчальній аудиторії зібралися студенти, які роблять перші кроки в поетичній творчості: Лілія Гриценко, Юля Макаєва, Олена Кравчук, Таня Літвінова, Вікторія Клюшина, Карина Бакаєва. До зібрання віртуально (у режимі Skype-зв’язку) приєдналися Вікторія Скрипник і Світлана Патра. Керувала процесом он-лайн спілкування Оля Каленська.

Юні поетеси поділилися думками щодо авторитетних імен у царині Поезії: прозвучали імена Ліни Костенко, Олександра Блока, Анни Ахматової, Едуарда Асадова.

Потім дівчата читали свої вірші: про кохання, про сенс буття, про Україну, про героїв війни.

Найскладнішим етапом виявилося обговорення прослуханої поезії: хтось міг схарактеризувати якість рими та ритму, відчути «драйвовий» дух вірша чи повторити словесну формулу, що одразу запала в душу; хтось губився у відчуттях та висловлюваннях. Адже розмова на таку тонку тему тривала для кожної з них уперше. Тому й намагалися добирати слова, інтонацію, виважено й обережно промовляли зауваження. Натомість, коли нахвалювали вдалий образ, слів не бракувало.

Камерну поетичну атмосферу, попри дошкульні морози, зігріла святкова свічка, солодощі від святого Миколая та гарячий чай.

Наприкінці дівчата поділилися враженнями від першої спроби поговорити про психологію та специфіку поетичної творчості.

Лілія: Я опановую журналістику, але вже з першого курсу відчула, що писати репортажі мені нецікаво. Прозові та поетичні рядки, що з’являються в результаті особливого стану душі чи натхнення, для мене є більш органічним виявом душі. Але у нас дуже мало читається предметів, які б дозволяли поповнити знання з теорії літератури чи віршування, показали різницю між стилями написання та їхні провідні ознаки тощо. Тому, мені здається, отака форма вільного толерантного спілкування щодо поезії між поетами-аматорами, невеличкі теоретичні екскурси від фахового викладача, а також майстер-класи від визнаних майстрів красного письменства допоможуть тим, хто хоче ШКОЛИ в літературній творчості.

Олена: Мені здається, варто запросити на таке зібрання і студентів нефілологічних спеціальностей («фізиків-ліриків»), а також юних поетів із інших ВНЗ.

Юля: А я не бачу сенсу у таких зібраннях. Я пишу так, як відчуваю, і не потребую чиїхось коментарів чи зауважень. Так само я не беруся критикувати твори інших поетів-початківців.


Світлана: Звичайно, у нас із Вікою були проблеми зі скайп-зв'язком, однак дещо я чула. Наприклад, мені сподобався вірш «Навіжена» Лілії Гриценко, дуже експресивний, із цікавими образами. Ще я зрозуміла, що якщо хочу писати силабо-тонічною системою віршування, то треба слідкувати за ритмом, бо інакше виходить верлібр. Мені все сподобалося. Бажаю нам усім успіху в цьому проекті.

Наприкінці дівчата заповнювали анкети, де, в цілому, висловили такі побажання:

v про регулярність занять;

v про лекції щодо специфіки різних видів творчості;

v про майстер-класи від сучасних відомих письменників, поетів, сатириків;

v про художні мультимедійні проекти;

v про створення затишної поетичної атмосфери (квіти, свічки, м’яке освітлення і неаудиторний інтер’єр);

v про ширше залучення обдарованої молоді з регіонів засобами відеоконференції.

Отож, АНОНС: у лютому 2013 року майстер-клас із азів поетичної творчості проводить член Національної спілки журналістів України, випускник Університету «Україна» Геннадій Горовий. (Повідомлення про точну дату і час проведення буде оприлюднено додатково).

Усіх, хто бажає долучитися до цього проекту, просимо заповнити Анкету та надіслати її на адресу Імідж-центру: image-centre@i.ua.

На новорічні свята даруємо усім шанувальникам Поезії один із віршів, що прозвучав на першому зібранні «Горлиці»:

Світлана Патра

 

Нема

Нема – то слово чарівне,

Для того, хто зчерствів душею.

Нема – то слово рятівне,

Тому, хто не в ладах із совістю своєю.

І, ніби, все! Сказав «Нема!»,

І згадувать не варто…

Буденна огорта пітьма

Того, хто погасив багаття.

Холодно-байдуже усе,

Навколо сіра тиша…

Нема! Нема! – луна несе

Свій стогін. Світ, як миша…

Та світ не може загасить

Багаття наших мрій!

Ніщо не може зупинить

Весняний буревій.

Він рознесе оті «Нема!»,

Що в душах наших зяють.

Не вічна навкруги зима,

Допоки мрії сяють.

Коли в серцях пала вогонь

Весняний, життєдайний,

«Нема» розтане, наче сон

Перед ясним світанням.

 

Анкета учасника літературної студії «Горлиця» (2012)