Жінка в КВК - гірше за жінку за кермом? «Навіть не думай»!

Не треба бути фанатом КВК, щоб, згадуючи команду «Утомлённые солнцем», уявити образ «бородатого хлопчиська», завдяки якому команда і стала відомою. В команді, про яку піде мова, не може бути такого персонажу, бо це суто жіноча команда з Університету «Україна» «Даже не думай», яка поки що не зійшла на велику сцену зі славнозвісним Масляковим, але, повірте, здобула чимало успіхів за дуже короткий час. Фіналісти Ліги КВК Сумщини (ЛКВС) 2007 і 2008 років, Лауреати фестивалю КВК «Жемчужина у моря» 2007, 2008 і 2009 років, Півфіналісти Кубку Асоціації КВК України 2007-2008 року, Студентської ліги Асоціації КВК України 2008-2009 року, Чемпіонату АКУ 2009-2010 року, Фіналісти Першої Вищої Рівненської ліги КВК 2010 року, Володарі Кубку Губернатора Сумської області 2009 року, Переможці ЛКВС 2009року.

Багато хто не вірить в успіх дівчат у ролі гравця КВК, дехто навіть говорить, що жіночу команду нізащо не пропустили б далі останнього місця у будь-якій грі, бо жінка в КВК гірше за жінку за кермом… Але жіноча команда КВК «Даже не думай» зламала ці стереотипи! Отже, я вирішив детальніше дізнатися про цю команду і попросив дівчат дати невеличке інтерв’ю, на що вони залюбки погодились.

 

• Дівчата, по-перше, хочу з’ясувати, чому ви всі живете в Сумах, а команда називається збірна Університету «Україна» Київ – Суми?

Кулєшова В.О (керівник команди): Все дуже просто. Команда була створена під час навчання дівчат у Сумському гуманітарному інституті Університету «Україна», потім вони здобували наступний освітньо-кваліфікаційний рівень у Києві, а писали жарти і збирались на репетиції дома. Дівчата – сумські, студентки – київські. Все логічно.

• Скажіть, а як виникла ідея створення вашої команди, суто жіночої?

Марина (капітан команди): Ну, такої ідеї взагалі не було, просто так склалося. Коли я ще навчалась на 1 курсі СГІ Університету «Україна», у нас проводився чемпіонат КВК серед факультетів. Команда дизайнерів, яку я очолювала, стала переможцем, і Вікторія Кулєшова, яка керувала виховною роботою, запропонувала мені «освіжити» існуючу на той час команду інституту, або створити нову. Але «освіжати» було вже нічого, оскільки з тієї команди майже всі були на порозі випуску, крім нашої Олі (вона ще вчилась на 2 курсі, в команді грала вже два роки і, звісно, мала досвід більший, ніж у мене). Взагалі-то до основного складу нової команди в першу чергу ввійшли ті, хто писав жарти і грав у своїх факультетських КВК-колективах: Іра Цуканова, Іра Кривонос (Мацко), Оля Колесник і я.

Оля: На початку створення команди «Даже не думай!» нас було 8-9, з яких тільки один актор-хлопець – Андрій Даурцев, із ним я раніше грала в одній команді. За рік з колективу пішли ті, хто через КВК не встигав навчатися, або не серйозно ставився до цього. В результаті залишились фанати гри КВК, які до жартів ставились без жартів. І вийшло так, що команда склалася з авторів і акторів – одних дівчат, і, звичайно, звукооператора (це зажди був хлопець), спочатку Романа Солохи, потім Кості Полулеха (відіграв з нами 3 роки), а зараз Романа з Педагогічного університету. Отже, в такому складі ми граємо вже 5 років (із невеликими змінами: замість Іри Цуканової вже два роки грає Віка Кулакова).

• Тобто вам гра у КВК вчитись не заважала?

Оля: Н-є-е-е. То нічого, що троє з нас могли б отримати дипломи із відзнакою…

Марина: Просто в роки нашого випуску було багато відмінників і для його отримання ввели ще одну умову – посідати призові місця на наукових конференціях, а це вже було занадто…

Іра К.: Особисто я стала вчитися краще, вірно кажуть, чим менше вільного часу, тим більше встигнеш. Намагаєшся використати кожну хвилину з максимальним результатом. Хоча графік був ще той! Після пар репетиції до 10-11 вечора, дома в кращому випадку о півночі, лягаєш спати, бо сил готуватися до занять вже немає, підйом о 4 ранку і «здоров був новий день». За два-три тижні перед грою сон у 3-4 години за добу був нормою.

• Невже викладачі не були до Вас лояльними?

 Марина: По-різному бувало. Та навіть ті, хто любить КВК, вимагали наявність усіх завдань, хіба що могли дати невелику відстрочку на їх виконання.

• Дівчата, вас послухати, відіб’є усіляке бажання у студентів займатись КВК.

Оля: От і добре, менше конкурентів… (сміється)

Кулєшова В.О: Захоплення грою КВК – це діагноз. Хто захворів – того не злякаєш. До того ж, є перевірений спосіб… забираєш паспорти і… команда працює…

Віка: Еге ж. Була одна історія, коли минулої осені поверталися з Одеси, а паспорти були у Вікторії (не роздала після поселення). Сказала, що поки не придумаємо хоча б частину матеріалу на наступний сезон просто у потязі, документів не побачимо. І розуміли ж, що й так віддасть, що це так… просто «проїхатись» по старому жарту, а таки написали декілька мініатюр і літературних жартів.

Іра: Наша «мамка» (як ми називаємо нашого керівника і старшу подругу) дуже переконливо зіграла роль «прораба гастробайкерів».

• А що цікавіше, придумувати матеріал для виступів чи грати на сцені? Як взагалі у вас відбувається цей процес?

Марина: Щоб вийшла гарна картинка на сцені, яка «захопить» розум глядача, треба плідно попрацювати. Раніше намагалися написати тексти за місяць до гри, залишалось провести десятка зо два репетицій і на сцену. А в останні два роки грати стали більше, а часу набагато менше (у кого через підготовку і захист дипломних робіт, у кого – через трудову діяльність). Тому збираємось днів за п’ять, даємо «взбучку» «сірій речовині», ваяємо…, дві-три репетиції – і в потяг, де продовжуємо працювати над сценарієм.

Кулєшова В.О: Звісно, така «спринтерська» підготовка – результат досвіду. Чим більше граєш, тим більше тренуєш мозок, вчишся краще розраховувати свій час і сили.

Оля: А що стосується самих виступів на сцені, то я, чесно кажучи, тільки і граю в КВК, щоб вкотре і вкотре відчути ні з чим не зрівняльний драйв від відчуття енергетики залу. Бурхлива і бажана реакція сприйняття гумору глядачем – це абсолютне щастя для кожного кавекашника.

• Якщо ви самі придумуєте жарти, вас, напевно, важко насмішити?

Віка: Якщо жарт дійсно вдалий, то чому б і ні. Навпаки, бувають моменти, коли ми занадто багато сміємося, навіть не з жарту, а з випадків із буденного життя.

• Я прочитав багато репортажів про різні турніри КВК, в яких ви брали участь, і мені здалося, що вас сприймає будь-який зал. Приведу цитату з офіційного сайту КВК Рівненщини:

…Новачки Вищої Рівненської Ліги змогли з перших хвилин на сцені "взяли" зал. І справа не в якомусь там суто жіночому магнетизмі, харизмі чи іншому... Дівчата насправді просто пашуть, як негри. Тобто, вибачте, негритянки. Милувала око злагодженість переходів, вміння працювати з мікрофоном та якісна подача тексту і, власне, ГРА! Без перегравання, кривляння, чисто та інтелегентно і разом із тим дуже жіночно. Ця команда викликає захоплення не тільки зовнішніми данними, але й професійністю та чудовою підготовкою абсолютно кожної дрібниці у своїх виступах. У візитці використали все: мініатюри, репризову подачу, пісню і оригінальну постановку програми "Жди меня". У розминці зірок з неба не хапали, але показали всім, що вміють мислити нестандартно і цікаво. Домашнє завдання вище за будь-яку похвалу! Щире захоплення викликало вибухове поєднання сюжетів на тему "Іронії долі" та "Всі мужики  сво...". До цього доплюсуйте гарну акторську гру, зіграність, якісний музичний матеріал, дуже грамотну з точки зору режисури побудову самого номеру і.... В результаті отримуємо переможця гри!!!! Приємно, що наша ліга поповнюється такими колективами. Успіхів дівчатам !!!

Іра: Оооо…!!! Місто Рівне стало для нас улюбленим місцем ігор КВК. Виступати перед рівненським глядачем – суцільне задоволення. І ми вдячні керівництву КВК Рівненщини за запрошення стати учасниками їх Вищої Ліги.

Марина: Звісно, для нас це – велика честь, і, як нам здалося, ми не підвели сподівання організаторів Ліги. До того ж там грали досить сильні та яскраві команди, а це знову ж таки гарний досвід.

Кулєшова В.О. Та сказати, що ми мали стовідсотковий успіх у будь-якому місті, – не можна. Дивно, але одні й ті самі жарти по-різному «заходять» у різних регіонах нашої країни. Декого ми просто «ставимо у ступор» – від команди дівчат чекають жартів про блондинок, а ми видаємо зовсім не жіночий гумор. Тому іноді зал реагує не відразу, та до кінця гри ми вже отримуємо бажаний результат.

• Скажіть, а не було бажання взяти до складу команди хлопців? Все ж було б легше…

Марина: В якості авторів – залюбки, бо, дійсно, вже стає складно, а для гри на сцені – ні. Якщо нам іноді і треба наявність чоловічої статі на сцені, завжди можна попросити хлопців із інших команд.

• Тобто серед команд КВК існує справжня дружба на фоні боротьби за перемогу?

Віка: Я вважаю, що існує, як мінімум, взаємодопомога, взаємоповага, тому що багато разів доводилося виступати за інші команди, так само, як і просити їх допомогти. Під час виступу можуть трапитися надзвичайні ситуації, які можуть призвести до зриву номеру, тому завжди команди згодні допомогти одна одній. Це негласний закон під час гри. Звісно, що після закінчення змагань, програв ти чи отримав перемогу, всі дякують один одному за гідне суперництво та цікаву гру.

• Дівчата, я знаю, що трохи вас затримав, а вам уже час бігти у справах. Та питань до вас ще багато. Тож, можна сподіватись на ще одну зустріч із вами?

Оля: звісно, ось приїдемо із Затоки і ще поспілкуємось. Готуйте питання, побажання, компліменти…

• І на закінчення нашої першої бесіди все ж ще одне запитання. КВК - це для вас гра, хоббі чи розвага?

Віка: По-перше, це велике задоволення, радість, заряд енергії від виступу, від глядача. По-друге, це значний розвиток особистості, робота над собою задля того, щоб глядач захотів прийти і подивитися виступ нашої команди ще не один раз. По-третє, це спілкування з різними командами, знайомство з містами України, поширення кола спілкування.

Марина: Це стиль життя!

Іра: Тож грайте у КВК як ми, грайте краще за нас!

 

***Коли Бог роздавав красу - наша команда стояла першою в черзі, але в сусідньому залі був фуршет...

ось так і вийшло - ні краси - ні фігури!

У м. Хуст відбулась гра КВК (Карпатський інститут підприємництва, 15 листопада 2016 року)

Клуб веселих та кмітливих Університету «Україна» «запалює» гумором (Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини, 23 квітня 2016 року) 

Зі сміхом та позитивом по життю (Новокаховський гуманітарний інститут,  1 квітня 2016 року)

Алло, ми шукаємо таланти, або набір до команди КВК (Білоцерківський інститут економіки та управління, 27 жовтня 2015 року)

28 квітня 2015 року – Хустський міський чемпіонат КВК. Чемпіонський кубок знову наш!

"Від сесії до сесії живуть студенти весело" (Тернопільський коледж, 17 листопада 2014 року)

Хустський міський чемпіонат КВК, присвячений Дню Сміху. Ми – перші! 

 Організовуй КВК у своєму універі!

КВК – 2013 (Тернопільський коледж, 2013) 

 Студентське КВК завершилося перемогою “Пенсіонерів” (Тернопільський коледж, 2013)

Розіграш ХІ Кубка міського голови серед команд КВК міста Білої Церкви (Білоцерківський інститут економіки та управління, 2013)

Нова команда КВК (Полтавський інститут економіки і права, 2013)

КВК "Запобігти. Врятувати. Допомогти" (Кіровоградський інститут розвитку людини, 2013)

Клуб Веселих та Кмітливих (Тернопільский коледж, 2012)

Чемпіонат КВК (Кіровоградський інститут розвитку людини, 2012)

День студента (Карпатський інститут підприємництва, 2012)

Естонський гумор з миколаївським акцентом (Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини, 2012)

Веселі і кмітливі в Білоцерківському інституті економіки та управління Університету "Україна": нам є чим пишатися - 2011