Університет «Україна»: усім бажаючим надається гуртожиток

Ольга Каленська,

студенський Медіа-центр Університету «Україна»

Фото Ольги Столюк

 

Молодий Університет «Україна» продовжує успішно долати свій нелегкий шлях. Так само, як і велика Україна – наша Батьківщина, мала «Україна» кожного року доводить, що справді заслуговує на те, аби посідати гідне місце серед інших ВНЗ.

З уведенням в експлуатацію третього корпусу університету, вулиця Львівська на Святошині набула статусу справжнього студентського містечка, причому, єдиного і, не побоюся цього слова, найліпшого. Бо де ще можна знайти ВИШ, який має стільки переваг серед інших. Зокрема, маємо три величних корпуси з двома «таблетками» – прибудовами, де розміщено сучасно облаштовані величезні лекційні аудиторії у вигляді амфітеатрів, лабораторну базу, яка складається із сучасних лабораторій: технології харчування, телевізійних та інформаційних систем, науково-навчальної лабораторії електротехніки та електроніки та ін. Створено реабілітаційний центр. На задньому дворі розкинувся просторий парк для відпочинку. Маємо їдальню, дизайн якої створювали наші студенти.

Але фінансові труднощі, насамперед, варто зазначити про заборгованість Київдержадміністрації, яка не профінансувала навчання студентів, що сподівалися на підтримку програми «Турбота», залишаються перешкодою для здійснення проекту четвертої черги будівництва. І найгострішим питанням, звичайно ж, залишається місце проживання студентів, які не є мешканцями столиці.

Усіма стратегічними планами щодо поселення студентів опікується Петро Петрович Поліщук, проректор з експлуатації та розвитку матеріально-технічної бази Університету «Україна».

Петре Петровичу, хто створив затишок для наших студентів – не киян?

- Цей гуртожиток є власністю Київського кооперативного інституту бізнесу і права. Після складних і довгих переговорів нам таки вдалося домовитися про оренду.

– Я знаю, що з перших днів існування університету наші студенти проживали в іншому гуртожитку. Коли змінили місце розташування і в чому різниця?

- Справді, перший гуртожиток був розташований у північно-західній частині Києва, а саме у Пущі Водиці. Зрозуміло, що добиратися звідти на навчання нашим студентам було вельми складно. Але й не це найголовніше. Умови – ось що відіграло вирішальну роль. Виявляється це абсолютно на всіх рівнях, говоримо як про архітектурні особливості, так і про ставлення персоналу.

Нове місце розташування студентського гуртожитку – по вул. Ломоносова - ми підшукали три роки тому, і я особисто дуже задоволений. До цього варто додати, що раніше студенти добиралися звідси на маршрутці, яка прямувала до метро «Житомирська», а зараз, коли продовжили лінію метро, нашим студентам до станції «Голосіївська» рукою подати.

[Профспілка Університету «Україна» піклується про те, аби студенти були вчасно забезпечені проїзними квитками. Якщо враховувати, що студент витрачає кожного дня 4 грн. у метро, то за місяць, без вихідних, сума становить 88 грн. Студентський проїзний коштує 48 грн. Протягом 10 місяців навчання можна зекономити певні кошти на морозиво… Коментар автора, О. Каленської].

– Скільки наших студентів проживає у гуртожитку? Чи є тут діти з особливими потребами?

- Нині тут мешкає 120 студентів Університету «Україна», які займають увесь третій поверх. Щодо поселення дітей із інвалідністю, то тут перемовини були дуже тривалими, керівництво гуртожитку спершу не хотіло йти нам назустріч, але, врешті-решт, погодилося. І нині у двох кімнатах проживають студенти з вадами слуху.

Нашими студентами опікується відповідальна особа, вихователь. Вона знає, що робиться, як робиться і де. Таким чином, наші діти знаходяться під контролем з 18 до 22 години. Студенти, звичайно, не дуже задоволені, але їхні батьки нам дякують. І ми завжди у курсі всіх подій.

– Особисто Ви вважаєте, що цей гуртожиток задовольняє потреби молоді?

- Цей гуртожиток - один із найліпших. Умови справді добрі. Мені довелося бачити багато гуртожитків, і, скажу чесно, кращого не бачив. Персонал – як мами. Занурюються у всі проблеми студентів. Навіть батькам телефонують, якщо трапляється щось серйозне. І це, я вважаю, дуже позитивно. Особливо для першокурсників. Адже їм складно на початку. Незнайоме місто, нові люди. А тут домашня атмосфера, душевне тепло. Та найбільше я як чоловік уподобав їдальню, де нагодують дуже смачно й за дуже символічну – невисоку - ціну.

***

П’ятиповерховий будинок справді справляє приємне враження. Вікна сучасні, виготовлені з металопластику, на першому поверсі всі вони облаштовані ґратами. Будівля дуже чиста, біля під’їзду жодної смітини не знайдеш, і це при тому, що тут мешкає багато молоді. Тихий двір розташований далеко від дороги, тому чутно лише спів пташок, жодні інші звуки не відволікають від навчання та відпочинку.

Всередині усе пофарбовано, й коли потрапляєш на третій поверх – відкривається дивна картина – всі двері з темно-коричневого дерева, схожі одні на одних як близнюки. Жодної пошарпаної ручки, і тут також бездоганна чистота.

У гуртожитку на кожному поверсі є кухні з газовими плитами, сучасно облаштовані туалети й душові кімнати, пральні автомати.

Але найбільшою приємністю для студентів є, звичайно ж, є їдальня. По-перше, вона знаходиться за 10 метрів від гуртожитку (у навчальному корпусі Київського кооперативного інституту бізнесу і права), і туди можна потрапити, навіть не виходячи на вулицю (а взимку це величезний плюс). По-друге, там готують дуже смачно. Особливо це цінно тим, що студентам завжди не вистачає часу на приготування страв, надто, коли справа стосується супів і борщів. І третє, найприємніше, це ціни, які є справді помірними: борщ український – 3,50 грн., капуста тушена – 2,25 грн., котлета «Шкільна» – 2,80 грн.

Крім того, кухня займає величезну площу, де вміщено окремі цехи з виготовлення різних страв. Зала, де відбувається трапеза, виглядає дуже затишно, особливо імпонують стільці, оббиті червоною оксамитовою тканиною.

Уподобала я і те, що на першому поверсі гуртожитку розташовано кімнату для самопідготовки. Вона дуже простора і світла. Зрозуміло, що в кімнаті для проживання знаходиться 4 особи, одному хочеться музику послухати, іншому фільм подивитися, а третьому завтра складати іспит. І саме ця кімната когось врятує не лише від двійки, але й від сварки з друзями.

У цілому, гуртожиток справляє приємне враження. Кімнати, ву яких проживають студенти, справді схожі на затишні квартири, з тією лише різницею, що тут живуть по 4 особи.

***

А ось і коментарі наших «спудеїв»:

Катя Гончарук, 2 курс, спеціальність «Психологія»: «Мені особисто дуже подобається те, як ставляться до нас тут завідувач, вихователь, інші працівники. Дуже приємно знаходитися в такому колективі, знаючи, що в будь-яку хвилину тобі є до кого звернутися за допомогою.

Лише на одне можу поскаржитися: наш гуртожиток закривається об 11 годині вечора, в той час, як в інших місцях - о 12. Нам, молодим, хочеться погуляти, а тут треба назад бігти.

Про те, щоб знімати квартиру, я навіть не думаю. Адже тут усі друзі. Нам завжди весело і є чим себе зайняти. Навіть домашнє завдання робити гуртом простіше й цікавіше. Цей досвід я б ні на що не проміняла».

Анастасія Ткач, 3 курс, спеціальність «Міжнародна інформація»: «Напевно, не просто так студенти говорять: «Хто не жив у гуртожитку, той не був студентом». Я цілковито згодна з таким твердженням. Адже саме тут я проводжу більшу частину часу. Цей гуртожиток став для мене другою домівкою, тут я знайшла купу друзів, однодумців. Тут, завдяки знайомим, почав проявлятися характер, я навчилася спілкуванню. Дома біля мами було зовсім інше життя. Зараз я – доросла дівчина, яка сама приймає всі рішення та відповідає за свої вчинки.

Мені подобається, що благоустрій гуртожитку ми створюємо самі. Це починається з кімнати, яку самостійно оформлюємо так, як нам того хочеться. На стіну можемо повісити картину, і ніхто не буде кричати, що цього робити не можна.

Час від часу ми влаштовуємо усілякі свята, тематичні вечірки. Адміністрація цього не забороняє, навпаки, допомагає у наших починаннях. Усі привітні й рідні.

Мені дуже до вподоби тихий двір, що розташований біля вікон – завжди можна відпочити, а не здригатися від шуму машин. Та й чисто завжди, не те, що в інших місцях.

У моїй кімнаті проживає ще 3 дівчинки. Жодна з нас не відчуває дискомфорту. Я багато з ким спілкуюся і знаю, що в інших гуртожитках є і по шість, і по вісім, і навіть по дев’ять ліжок в одній кімнаті. У нас такого ніколи не допустять. Тут достатньо місця, навіть танцювати можна (чим ми і займаємось у вільний час)».

Андрій Михайлюк, 2 курс, студент Коледжу «Освіта» Університету «Україна», спеціальність «Правознавство»: «Я цілком задоволений своїм гуртожитком. Я бачу, що тут справді дбають про студентів. Якщо щось ламається, одразу змінюють обладнання, меблі, постільні речі або інше майно гуртожитку. Недоліків у побутовому забезпеченні теж немає.

Ми чесно обираємо Раду студентського гуртожитку, і кожен із легкістю може бути обраним до її складу. Ніяких заборон та поділу на «своїх» і «чужих». Після обрання можемо брати участь через студентську раду у вирішенні питань, пов’язаних із поліпшенням житлово-побутових умов, організації виховної роботи і дозвілля, обладнанням та оформленням житлових кімнат і приміщень гуртожитку, роботи персоналу та ін. До того ж, завжди можу звертатися із пропозиціями щодо поліпшення умов проживання в гуртожитку до органів самоврядування, ради гуртожитку, адміністрації університету».

***

На запитання представників студентського Медіа-центру відповіла Кирпач Леоніда Іванівна, адміністратор гуртожитку:

Пані Леонідо, яка структура послуг для студентів у гуртожитку, чим саме опікуєтеся Ви?

- Мої обов’язки – це вся господарська частина. Аби було тепло, була вода, затишок. За роботу прибиральниць я також відповідаю. Слідкую за тим, аби виконувалися професійні обов’язки працівників гуртожитку. За дотриманням студентами правил проживання, за зберігання ними майна гуртожитку. Також я зв’язуюсь із батьками для повідомлення тих чи інших новин.

– Якою є площа на одного мешканця?

- Майже кожна кімната має площу 19 м². Проживає у кімнаті по 4 людини. Тобто, на 1 мешканця припадає 5 м².

Чи можете виселити студента з гуртожитку? За що? Чи є штрафні санкції?

- Так, звичайно, можемо. За погану поведінку: за розпивання спиртних напоїв, за куріння, за несплату, за створення антисанітарних умов та ін. Але це не самоціль. Іноді буває, що чекаємо до кінця навчалього року, і вже на наступний рік таких студентів не поселяємо.

Штрафи також є. Без них не можна. Треба, щоб студенти розуміли свою відповідальність, адже їм надаються якісь речі в користування, і вони повинні ними опікуватися та знати, що коли їх поламають, то вартість їх доведеться відшкодовувати. Зазвичай все просто, коли йдеться про матеріальні цінності, що знаходяться у кімнатах, а коли це місця загального користування, то часто знайти винуватого практично не можливо. В такому випадку пошкодження відшкодовує увесь поверх.

– У гуртожитку все виглядає дуже новим. Напевно, нещодавно зробили ремонт?

- Насправді його зробили у 2008–2009 навчальному році. Але ми говоримо про капітальний ремонт усіх житлових кімнат та допоміжних приміщень із застосуванням теплозберігаючих технологій. Реконструйовано теплопункт, збудовано власну бойлерну, що дає змогу забезпечувати безперебійне постачання гарячої води протягом року. Кожна кімната гуртожитку облаштована зручними ліжками, шафами, стільцями, столами і розрахована на чотири особи. Кухонні кімнати на поверхах облаштовано сучасним обладнанням та меблями. Повністю замінена сантехніка та проведена реконструкція комунікаційних мереж у санвузлах. Введено в експлуатацію нові душові кімнати та пральню.

Тепер кожного року ми підтримуємо ці напрацювання. Лагодимо, фарбуємо, робимо все можливе, аби стан речей і будівель залишався новим і «свіжим».

– Як часто перевіряється стан кімнат?

- У нас є вихователь, який заходить до кімнат кожного дня. Також цим займається студрада. Вони десь один раз на тиждень роблять обхід. Ну, і я також періодично навідуюся. Роблю зауваження, когось сваримо, когось хвалимо.

Що є в гуртожитку для комфортного проживання?

- До послуг мешканців гуртожитку – читальна зала та кімната для самопідготовки, медпункт із ізолятором, студентська кав’ярня, кімната для батьків, а також забезпечено необхідні технічні умови для вільного доступу до електронної бібліотеки Університету «Україна» та всесвітньої мережі «Інтернет».

– Коли можуть приходити гості та студенти, які не проживають у гуртожитку?

- Із цим у нас дуже суворо. Тільки з 3 год. дня до 9 год. вечора сторонні люди можуть знаходитися на території гуртожитку.

***

Не дивлячись на всі плюси, Петро Петрович Поліщук наголошує на тому, що своє власне приміщення – це все одно річ зовсім інша. Тому найближчою перспективою є такий шлях вирішення проблеми проживання іногородніх студентів та студентів із особливими потребами: придбання або виділення землі під забудову для безбар’єрного гуртожитку Університету «Україна».